Мандри в часі – тема невичерпна й майже завжди виграшна. Інакше чим пояснити факт, що на книжковому й кіноринку постійно з’являються історії, які експлуатують візити наших сучасників у минуле й навпаки. Ось і німецька авторка Єва Фьоллер будує кар’єру молодіжної письменниці в тому числі на фантастичній трилогії «Час магії», присвяченій саме подорожам у часі. «Золотий міст» – уже друга книга цієї захопливої серії.

«Гонихмарниця» Дари Корній – це довгоочікуване продовження легендарного молодіжного твору «Гонихмарник». Як і попередниця, ця книга демонструє добре збалансований мікс романтики, слов’янської магії, історії національної культури, авторських казок і достовірних описів сучасного життя. Однак, якщо «Гонихмарник» створювався як українська відповідь «Сутінкам» Стефані Маєр, то його сиквел – дещо докорінно інше. Це оригінальний сюжет, базований саме на нашій міфології, дуже поетичний і красивий. Ще й розповідає про близькі всім черкащанам локації.

Сюжет про Попелюшку – один із найпопулярніших і найулюбленіших як серед письменників, так і серед кінематографістів. Історію простої сирітки, яка, попри каверзи злої мачухи й низький соціальний статус, їде на бал і здобуває любов принца, хто тільки не переказував! Однак Марісса Маєр перевершила майже всіх. У її ретелінгу змішалося все, що тільки можна уявити: далеке майбутнє, люди-кіборги, пандемія чуми, колонія на Місяці, телепатія. Та навіть у такому антуражі казку Шарля Перро можна впізнати.

Уявімо світ, сповитий туманом, що заглушує голоси й кроки. Світ темряви, забобонів і неуцтва. Світ середньовіччя. Невдовзі після смерті славетного короля Артура племена бритів і саксів живуть у відносному мирі та спокої великим родовими спільнотами. Вони в кожному подорожньому вбачають відьмаків і цілком виправдано остерігаються огрів, що досі нипають довколишніми лісами. А ще ці люди постійно забувають. Власні дрібні сварки й особисті радощі, втечу дітей і причини встановлення місцевих законів, колишніх сусідів і свої ж мрії. Та найголовніше – вони забувають причини власного горя, попередніх воєн, смертей колись найдорожчих і найрідніших. Немає спогадів – значить немає причин для ворожнечі й помсти. Чим не ідилія?..

Уявіть світ, де книги – злочин, слова – небезпека, а сни можуть змінити долю країни… «Книга вкрадених снів» Девіда Фарра – це не просто пригодницьке фентезі. Це історія про силу історій, про свободу, яку неможливо заборонити указом, і про дітей, що виявляються сміливішими за цілу державу.

Світ, у якому все життя суспільства підпорядковане задоволенням... Жодних думок, аналізу, рефлексій. Жодної фантазії, змістовного спілкування, замилування природою, наукових пошуків. Суцільні візуальні й аудіальні радощі без напруження. У тренді – завішані екранами вітальні, у яких цілодобово репетують персонажі нескінченного серіалу, що сваряться й проживають свої несправжні життя без жодного сенсу. А ще – навушники-втулки, під ревіння й бубоніння яких можна спати. Для дозвілля – перегони на автівках на надшвидкості. Та найстрашніша вигадка цього світу – звісно ж, пожежні. Їхні команди тепер не гасять дикий вогонь, а самі його створюють, нищачи останні згадки про осмислене минуле – книги. А ще тих, хто це минуле намагається зберегти...

19-річна Аліна вчиться на художника й чи не весь сенс свого юного життя бачить в епатуванні батьків та оточення. Трохи зациклена на своїй винятковості й оригінальності, дівчина свариться з матір’ю, принципово носить коротку зелену зачіску, живе самотою в батьковій майстерні (він теж художник) і майже не спілкується з однолітками. Певно, що й у любов не вірить, цураючись самої думки про стосунки з такими недосконалими хлопцями. Проте, як часто буває з ось такими дівчатами, романтичні почуття наздоганяють її несподівано й потужно. Адже на шляху Аліни трапляється Сашко...

Ідея подорожей у минуле не просто так інтригує людство століттями й постійно виринає то в книжках, то в кіно. А й справді: подивитися, як жили твої пращури, спробувати місцеву кухню, приміряти вінтажне вбрання, а в якості бонусу ще й виправити там щось нехороше, – чим не романтична мрія?.. От тільки бажано робити це контрольовано й безпечно, як на парковому атракціоні. Чи здавалася б подібна мрія такою звабливою, якщо потрапляєш в такі обставини випадково? Ще й не розуміючи, чи зможеш повернутися назад...

У закритому від світу, оточеному лісами Дубовому Гаю починається історія трьох дуже різних людей: молодого легковажного купця Андрія, доньки зледащілого й до всього байдужого колишнього богатиря Ляльки та пещеної красуні-селянки Млади. Кожен із них шукатиме свій шлях до щастя, але долі їх переплетуться геть несподіваним чином. Кожен відкриє в собі досі незнані грані, та чи кожен зможе зберегти свою совість чистою?..

Можливо, ви, як й автор цього допису, не любите читати про події сучасної війни й свідомо уникаєте відповідної літератури. Але це не означає, що тема не наздожене вас у найнесподіванішому місці. Наприклад, у... підлітковому фентезі з елементами детективу. Події «Дітей вогненного часу» відбуваються в перші місяці повномасштабного вторгнення, а значить, примушують читача пригадати миті найбільшого страху, невідомості, розгубленості, які пережили тоді мільйони українців. Водночас, ця книга не смакує депресивні емоції й жодним чином не спекулює на болісній темі. Ця історія – гармонійне й дуже правильне використання історичного моменту, який є нашою повсякденністю (а значить, не повинен ігноруватися), але не є нашим вибором. Персонажі цілеспрямовано обирають боротися й вправно мотивують до цього читача.

Світ бібліомантії (чаклування за допомогою книжок) буквально стоїть над прірвою. Усі його закони руйнуються. Приховані від очей звичайних людей Притулки, населені героями, що випали з книг, зникають. На цю магічну реальність наступає різнокольоровий хаос ідей, що розчиняє предмети й людей, наче їх ніколи й не було. Як зупинити божевілля? Чи втримається простір бібліомантії, чи світ поглине різнобарвне Ніщо?

Таємничий неосяжний космос... Останній фронтир, вічний виклик, джерело жаху, нездоланна спокуса для допитливого розуму... Усі ці означення роблять його найкращою локацією й основою для сюжету в багатьох фантастичних творах. Парадоксально, але історії про «зелених чоловічків» можуть бути дуже різноманітними й у різних авторів представлені в несхожих жанрах. Словом, величезне поле для письменницьких і кінематографічних експериментів! Збірка оповідань і повістей «Ночеліт» із циклу «Тисяча світів» яскраво це доводить.

Альтернативна назва цієї фантастично-пригодницько-детективної книги, позначена на титульній сторінці: «Правдива історія ганебного злочину і справедливого покарання, що відбулася на Шльонську, в славетному гірничому містечку Тарновські Штольні на початку XVII ст. від Душовтілення Господнього». І це, власне, коротенька анотація сюжету, яка, втім, не показує відчутної моральної глибини й гострої інтриги, насправді притаманних твору.

15-річна Маржан Дастані постійно відчуває жагучий гнів і самотність. Вона має право на обидві емоції: нещодавно її батька вбили в жорстокий спосіб просто в їхньому родинному будинку. Оскільки матір Маржан померла ще раніше, дівчина лишилася зовсім одна, завантажена навчанням, проблемами в спілкуванні з друзями й успадкованою ветеринарною клінікою, що більше славиться боргами, ніж репутацією. Ситуацію ускладнює той факт, що з батьком у доньки ніколи не було довірливих стосунків: він мав звичку зникати несподівано, на багато днів, і не пояснювати природи своїх відряджень.

Світ маленького Крістофера майже нічим не відрізняється від нашого: та сама географія, історія, побут. Хіба що вбрання й етикет говорять про давні часи – умовну першу половину ХХ ст., може, трохи раніше. Єдина відмінність: відьми й маги тут нікого не дивують. Навіть існує свій Верховний Чаклун, наділений посадою-іменем Крестомансі. Власне, саме так називають найбільш майстерного чарівника, який має від народження дев’ять життів, незалежно від першого імені.

Юна Офелія свідомо уникає людей, не цікавиться всілякими «жіночими штучками», виявляє байдужість до свого зовнішнього вигляду й життя навколишнього світу. Значно більше за суєту сучасності їй цікаве минуле речей. Адже вона Чтець – персона, наділена здатністю за доторком «зчитувати» емоції й думки людей, які брали до рук конкретну річ. Саме тому Офелія завідує місцевим музеєм і вивчає історію свого роду через предмети побуту, гардеробу, мистецтва. А ще дівчина вміє мандрувати дзеркалами, що колись відображали її непримітну особу.

Коли письменницю, перекладачку й публіцистку Урсулу Ле Гуїн питали, як вона ставиться до різного роду премій та регалій, вона відповідала, що всі форми визнання важливі вже тому, що ще зовсім недавно для жінок вони були немислимими. Пані Ле Гуїн чудово знала, про що говорила: вона від початку перебувала в невиграшній позиції, пишучи в переважно «чоловічому» жанрі наукової фантастики, який серйозні критики й літературою не називали. Крім того, вона була переконаною феміністкою й екоактивісткою, що в 60-70-і роки не додавало їй балів... 21 жовтня виповнилося 95 років від дня народження цієї видатної жінки, яка вплинула на безліч відомих письменників-фантастів і за правом вважається сучасним класиком.

Завершення пригод Мерріан із клану Гадюк та її друзів у жанрі темного піратського фентезі. Сетинг уже звичний: 12 островів, на яких ледь-ледь жевріє магія, зате повно бандитів, несправедливості й спогадів про минуле. Як і годиться у фіналі твору такого плану, на нас чекає кілька епічних битв. І, звісно, довгоочікувана крапка в протистоянні головної героїні із всесвітнім злом. Обережно! Тим, хто ще не дочитав попередні книги трилогії, далі траплятимуться спойлери!

Кульгавий і зловісний Каз Бреккер наганяє страх на все населення Кетердама. Він відомий як друга людина банди Покидьків, що володіє мережею казино й не знає жалю в гангстерських розбірках. Звідки взявся цей 17-річний юнак, що він ховає під рукавичками, де здобув свій диявольски хитрий і жорстокий розум і чому став Нечисторуким, ніхто не знає. Але в банді його слухаються без питань.

Альтернативна історія – наразі напрочуд продуктивна й популярна течія в жанрі фентезі. Як й історично-пригодницька проза загалом. Українські автори з ентузіазмом беруться вписувати пригоди своїх героїв в антураж минулих епох. Різні періоди історії України – від Київської Русі й до ХІХ століття – чудово пасують для створення яскравих сюжетів, водночас стимулюючи сучасних читачів вивчати нашу реальну минувшину й кидаючи виклик їхній фантазії.