Красива дата – 555 років від дня народження Альбрехта Дюрера – відзначалася цьогоріч 21 травня. Велич його таланту й значення для культури його рідної Німеччини настільки вагомі, що австрійський історик мистецтва Отто Бенеш назвав «найвищий розквіт німецького Відродження насамперед епохою Дюрера». Живописець, графік, гравер, один із зачинателів акварельного живопису, теоретик мистецтва, автор робіт із географії й фортифікації, розробник латинського шрифту капітеллю, відомого зараз як антиква, Альбрехт Дюрер був «німецьким Леонардо да Вінчі» й засновником усього німецького Ренесансу. Він першим з-поміж європейських художників написав автобіографію, ввів своєрідну моду на автопортрети, боровся з мистецьким піратством і... чудово усвідомлював масштаб своєї особистості для історії.

27 січня в історичній перспективі приносило Європі не самі заметілі, морози й інший зимовий дискомфорт. У 1756 р., 270 років тому, у цей день з’явився на світ Вольфганг Амадей Моцарт – чи не найвідоміший вундеркінд в історії, один із найвидатніших композиторів-класиків і музикантів-віртуозів, найбільш прославлений уродженець Зальцбурга, незрівнянний австрійський митець, з чиїм життям і смертю пов’язано безліч пліток, напівправдивих анекдотів і зловісних легенд.

Композитор, який змінив фортепіанну музику й створив сучасний стиль гри на роялі. Автор гімну Євросоюзу, «Місячної сонати» й ще багатьох класичних музичних творів, найбільш виконуваних у світі. Людина з величезною особистою й професійною трагедією – невиліковною глухотою. Особистість, чиє прізвище називають у трійці найвизначніших європейських музикантів в історії, поруч із Бахом і Моцартом. Це все – про Людвіга ван Бетховена, останнього представника «віденської класичної школи». 16 грудня минуло 255 років від дня його народження.

Коли три картини Катерини Білокур «Цар-Колос», «Берізка» і «Колгоспне поле», включені до складу експозиції радянського мистецтва, були представлені на Міжнародній виставці в Парижі (1954 р.), вони потрапили на очі видатному художникові-новатору Пабло Пікассо. Зачарований яскравими барвами й вишуканістю ліній пейзажистки-аматорки, Пікассо буцімто вигукнув: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ». І порівняв творчість української мисткині із сучасною йому зіркою наївного мистецтва Серафіною Луї. Зважаючи на те, як ревниво, критично й подекуди заздрісно Пікассо ставився до робіт конкурентів, ця історія здається дещо сумнівною. Однак і схожою на правду водночас, адже талант Катерини Білокур, від дня народження якої 7 грудня виповнилося 125 років, просто не може не вражати.

Мікеланджело Буонарроті – геній доби Високого Відродження, один із найславетніших художників в історії людства: приголомшливий скульптор, живописець, архітектор, чуттєвий поет. Автор, мабуть, найвідомішої у світі скульптури – «Давид» – та не менш геніальної «П’єти». Його «Створення Адама» – найбільш знаменита фреска стелі Сікстинської капели – за популярністю поступається лише «Моні Лізі» да Вінчі та є одним із найбільш тиражованих прикладів релігійного живопису всіх часів. Зображення майже дотичних рук Бога й Адама перетлумачували, імітували й пародіювали безліч разів.

Міжнародний день рідної мови – свято, започатковане ООН із метою сприяти розвитку мовного та культурного розмаїття. Дедалі гостріше українці усвідомлюють значення мови для країни, нації, майбутнього. Мова формує ідентичність – як особистісну, так і національну. Вона – зброя, що допомагає берегти своє, історичне, глибоко вкорінене, рідне. Розвивати своє мовлення – завдання, надважливе для кожної культурної особистості. Про все це пропонує задуматися наш новий бібліографічний дайджест «Українська – мова вільних людей».

Щорічно, починаючи з 1991 року, близько 50 країн, що приєдналися до Європейської культурної конвенції, святкують Дні європейської спадщини. Започатковане за ініціативою Ради Європи свято, офіційно назване European Heritage Days, покликане привернути увагу до багатства європейської культури та впливу її надбань на західну цивілізацію й розвиток громадянського суспільства. У 2024-му Дні європейської спадщини припали на 13 – 15 вересня. До важливої дати працівники Черкаської обласної бібліотеки для дітей підготували віртуальну презентацію «Європейська Україна: місця, локації та пам’ятки».

День пам’яті захисників, які загинули у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, був офіційно започаткований у 2019 році. Дату обрали у зв’язку з виходом українських воїнів з оточення під Іловайськом у 2014 році. Тоді російське керівництво порушило домовленості: українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили тим, що мало бути «зеленим коридором». У боях за Іловайськ у серпні 2014-го загинули 220 бійців, 40 зникли безвісти, 13 воїнів перебували в полоні (станом на 22 серпня 2019 року).

Висловити свою любов і вдячність татусеві на особистому рівні й підкреслити роль батька в родині на рівні суспільства закликає щорічне міжнародне свято День батька. В Україні, як і в державі-засновниці дати США, свято відзначають в третю неділю червня. І щороку дедалі більше маленьких і дорослих українців вітають у цей день татусів, дарують листівки й сувеніри, виготовлені власноруч, долучаються до громадських ініціатив відповідного спрямування тощо. До свята, що цього року припадає на 16 червня, працівники бібліотеки підготували віртуальну презентацію «День батька в Україні та світі».

Намагався вирахувати точну форму, розмір та місце розташування пекла Данте, винайшов телескоп із 32-кратним збільшенням, першим пояснив «плямистість» Місяця наявністю на ньому гір і кратерів, розробив власний принцип відносності, що став центральним для значно пізнішої теорії відносності Ейнштейна... Усе це лише невеличкий перелік діянь видатного італійського астронома, математика, фізика, поета й мислителя епохи Відродження Галілео Галілея.

20 листопада 34 роки тому Генеральна Асамблея ООН затвердила історичний документ – Конвенцію про права дитини. Цей крок можна й справді вважати вікопомним, адже на міжнародному рівні, нарешті, звернули увагу на захист тієї частини людства, на правах якої раніше ніхто увагу не зосереджував. Універсальність документу може підтвердити той факт, що його ратифікували майже всі держави світу. Україна, наприклад, ратифікувала Конвенцію в лютому 1991 р. Утім, і досі не всі діти світу мають однакові можливості й рівноцінний захист...

Уже з 1 вересня 2023 року Україна перейшла на новоюліанський календар. Це означає, що низка важливих церковних свят відтепер зсунулася на 13 днів раніше. І перше з них – Покров Пресвятої Богородиці, який відзначаємо, відповідно, 1 жовтня. У національній традиції українців із цим святом тісно пов’язана низка інших, вкрай важливих для нашого народу, дат: День українського козацтва, День захисників і захисниць України. З нагоди цих подій ми підготували пізнавальний інтерактивний плакат «Святкуємо 1 жовтня...». Можливо, він стане для вас непоганою підказкою щодо походження всіх згаданих свят і пов’язаних із ними звичаїв.

32 роки минуло відтоді, як Верховна Рада УРСР від імені всього українського народу проголосила незалежність нашої держави, закріпивши історичну подію відповідним Актом. Чимало випробувань випало на долу України відтоді, ціла лавина проблем, сумнівних рішень, неприйнятих вчасно викликів. Але у свято не хочеться говорити про погане: його завжди вистачає як у долі окремої людини, так і в біографії держави. Зате ж і скільки всього прекрасного, переможного, визначного сталося з 1991 року! Ось на цьому пропонуємо зосередити увагу, бо ж досягнення таки добряче мотивують.

28 липня українці вдруге відзначатимуть важливе національне свято – День Української Державності. Свято нове, однак лише за традицією відзначення, та не за змістовим наповненням. Адже воно покликане нагадати про найважливіші віхи національної історії, всіх тих персоналій, події, формування, яким ми завдячуємо тим, що Україна відбулася як держава. Наше сьогодення й устрій формували Галицько-Волинське князівство, козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна. І, звісно ж, Київська Русь, що заклала фундамент державницьких традицій українців. Власне, тому свято й відзначається в день Хрещення Русі-України.

Одним із найбільш шанованих давньоруських князів сьогодні вважається Ярослав Мудрий. І недарма назвали його Мудрим, адже Київська Русь за часи його правління сягнула кульмінації свого розвитку. Київ став найбагатшим містом, на Русі почали активно будуватися храми, чисельність населення почала збільшуватися, а рівень освіченості – підвищуватися. Саме за правління Ярослава Мудрого був складений перший звід законів, що мав назву «Руська правда». Звичайно, не можна не згадати його уміння налагоджувати дружні стосунки з іншими країнами: Швецією, Священною Римською імперією, Візантією та ін.

Щороку традиція вбиратися в національний одяг у третій четвер травня набирає обертів. У цей день діти й дорослі залюбки хваляться своїми вишиванками, влаштовуючи групові фотосесії й ділячись піднесеним настроєм одне з одним. Навіть війна не скасує Міжнародний день вишиванки, якраз навпаки – зараз найкращий час, щоб підкреслити свою національну ідентичність. Адже саме такою вважають основну функцію вишитої сорочки, називаючи її символом і генетичним кодом України.

Вірші про любов... Ніжні й пристрасні, тужливі й обнадійливі, безкомпромісні й розпачливі. У кожній мові світу є слова, якими, скільки існує людство, закохані звертаються один до одного. Особливо талановиті ми тепер можемо читати, цитувати й по-своєму інтерпретувати. До Дня святого Валентина бібліотекарі підготували для вас добірку найкращих поетичних висловлювань про кохання – віртуальну презентацію «Така любов буває раз в ніколи...».

Бій під Крутами й Революція гідності... Між цими подіями майже століття, однак спільних рис вистачає. В обох випадках запальна й ідейна молодь встала на боротьбу заради вільної й сильної країни, заради гідного життя для себе й наступних поколінь. І, на жаль, власне життя втратила... До 105-ї річниці бою під Крутами ми підготували порівняльну інтерактивну презентацію «Герої Крут і Майдану: історичні паралелі».

«Надворі стояла зимова погода та кріпкий сивий мороз. Снігом вкриту Софійську Площу залили маси народу. По боках площі військо, наші Січові Стрільці, що у французьких шоломах виглядали ще рослішими, утворили чотирикутник, призначений для духовенства і представників держави… Українські прапори лопотіли у вітрі на високих щоглах. Ось так виглядала Софійська Площа, коли о 12-й вполудне ми, західноукраїнська делегація в силі 65 голов, Директорія та придніпрянський уряд і штаб, заїхали на неї військовими самоходами». Так у спогадах «Від легенд до правди» описує день проголошення Акта Злуки в 1919 році Лонгин Цегельський – політик, дипломат, на той час секретар іноземних справ ЗУНР. Урочистий, святковий, вікопомний і досі важливий для українців день, який ми щорічно відзначаємо 22 січня, ось уже понад століття. День Соборності України.

Звісно, ми знаємо, що настрій в українців зараз, здебільшого не передсвятковий... Та як би ми не почувалися, Різдво й Новий рік усе одно настануть, і тільки від нас залежить, як їх зустріти. Дітки ж незмінно прагнуть див і чарівної атмосфери, тож саме для них бібліотекарі підготували оригінальний віртуальний продукт – адвент-календар «Радісних свят».