Єва Фьоллер «Час магії. Магічна гондола»

    Ідея подорожей у минуле не просто так інтригує людство століттями й постійно виринає то в книжках, то в кіно. А й справді: подивитися, як жили твої пращури, спробувати місцеву кухню, приміряти вінтажне вбрання, а в якості бонусу ще й виправити там щось нехороше, – чим не романтична мрія?.. От тільки бажано робити це контрольовано й безпечно, як на парковому атракціоні. Чи здавалася б подібна мрія такою звабливою, якщо потрапляєш в такі обставини випадково? Ще й не розуміючи, чи зможеш повернутися назад...

    Така халепа стається із 17-річною німкенею Анною, яка приїхала з батьками на літо до Венеції. Мимохіть опинившись у червоній гондолі посеред центрального каналу, дівчина падає за борт і приходить до тями... у ХV столітті! Навколо царює антисанітарія, незбагненні звичаї й суцільний дискомфорт. Анні доводиться тяжко попрацювати в крамниці з травами, побувати в монастирі й будинку розпусти, зіпсувати підступні плани лиходіїв. До всього, жодні сучасні слова й натяки на майбутні події не можуть прозвучати в присутності місцевих мешканців, аби не вплинути фатально на хід історії. Тобто адаптуватися до нового життя доводиться в польових умовах. Але це не завадить дівчині відкрити в собі нові грані, закохатися в привабливого студента Себастьяно, знайти друзів з іншого часу й нарешті подорослішати.

    Доволі банальне підліткове фентезі про любов і подорожі в часі читається легко й місцями видається доволі правдоподібним. Так, головна героїня здатна трохи вивести з рівноваги своєю наївністю й нелогічністю, але, в цілому, книга сприймається як цікава читанка на кілька вечорів. Ще й антураж Венеції епохи Ренесансу непогано стимулює уяву, адже авторка залюбки описує місцеву архітектуру, одяг різних прошарків суспільства, деякі традиції. Без претензій, але в задоволення!

    Книга відкриває трилогію, хоч і містить закінчену історію. Але попереду ще стільки століть для пригод і культурних досліджень! Тож готуйтеся до продовження. Усі три романи наявні у фонді бібліотеки.