Рей Бредбері «451̊ за Фаренгейтом»

    Світ, у якому все життя суспільства підпорядковане задоволенням... Жодних думок, аналізу, рефлексій. Жодної фантазії, змістовного спілкування, замилування природою, наукових пошуків. Суцільні візуальні й аудіальні радощі без напруження. У тренді – завішані екранами вітальні, у яких цілодобово репетують персонажі нескінченного серіалу, що сваряться й проживають свої несправжні життя без жодного сенсу. А ще – навушники-втулки, під ревіння й бубоніння яких можна спати. Для дозвілля – перегони на автівках на надшвидкості. Та найстрашніша вигадка цього світу – звісно ж, пожежні. Їхні команди тепер не гасять дикий вогонь, а самі його створюють, нищачи останні згадки про осмислене минуле – книги. А ще тих, хто це минуле намагається зберегти...

    Один із таких пожежних – Гай Монтеґ – якось зустрічає незвичайну, романтичну дівчину, що випадає із загального шаблону. І під її ненав’язливим впливом «прокидається». Бачить те, чого раніше не помічав. Людей, здатних на суїцид від нудьги й глибоко затамованого нещастя. Дружину, мить зустрічі з якою не пам’ятає, як і свого згаслого до неї кохання. Стару жінку, що сходить на багаття, але не зрікається своїх принципів і своїх книжок. І з нової здатності до аналізу в Монтеґа зростає бунт. Та чи зможе він один перемогти світ, який будувався роками? Світ споживацтва...

    Класик фантастичної літератури Рей Бредбері ставить перед нами незручні питання, змальовуючи реальність, до якої, здається, зараз прагне світ. У його романі немає хіба що смартфонів з інтернетом і соцмережами. Однак є все те, що ці пристрої продукують. А також бажання людей не думати, не слухати, не заглиблюватися, не читати. І навіть війна є, така сама беззмістовна й огидна, як і те суспільство, що її веде.

    Це страшний роман, здатний при першому прочитанні спантеличити, оглушити, збити з ніг. Але він однозначно вартий ознайомлення. Як і дві екранізації – еталонна від класика французької «нової хвилі» Франсуа Трюффо й сучасна від американського телеканалу НВО.