Чи існує у світі краща головоломка для затятого читача, ніж класичний детектив? Коли спільно з харизматичним розслідувачем можна збирати докази, вислуховувати свідчення очевидців, досліджувати можливі мотиви злочину, а потім із блиском визначати особу лиходія. Видатна британська письменниця Агата Крісті переконливо доводить: ні, не існує! Що-що, а кримінальні історії вона вміла писати майстерно, вигадуючи щораз несподіваніші способи вбивства й шокуючи розв’язкою не тільки читачів, а й колег по перу. До 135-ліття від дня народження Королеви детективу ми підготували для наших користувачів масштабний і цікавий медіапроєкт, який запрошує зануритися не лише в літературний світ, а й у глибини світового кінематографу. До вашої уваги – бібліокіно з кримінальним присмаком «Детективні головоломки Агати Крісті».

31 березня у світі музичного мистецтва й середовищі поціновувачів класики відзначали особливу дату – 340 років від дня народження німецького органіста, клавесиніста, скрипаля, представника стилю бароко й одного з найвидатніших композиторів в історії Йоганна Себастьяна Баха. Його вплив на музикантів різних епох, у тому числі й сучасних, грандіозний.

Історична драма «Будинок «Слово». Нескінчений роман» вийшла на великі екрани трохи менше, ніж 2 тижні тому. Але вже збурила величезну хвилю обговорень, рецензій, суперечок і дуже емоційних реакцій глядачів. Нарешті про українську літературу та її яскравих представників говорять у таких масштабах! Навіть зазвичай далекі від читання й історичних досліджень українці прагнуть дізнатися більше про розказане у фільмі. Наша бібліотека не відстає від трендів (ось такій моді ми згодні слідувати!) й пропонує читачам фаховий огляд кінострічки й, водночас, рефлексію на тему від письменниці, літературознавиці, критикині, доцентки кафедри української літератури та компаративістики Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького Ганни Клименко-Синьоок.

Різдво Христове – тепле родинне свято, яке майже в усьому християнському світі заведено святкувати вдома з рідними та близькими. Крім обміну подарунками з найкращими побажаннями й незмінної віри у світле майбутнє, жодне святкування не обходиться без щедрого застілля. Традиції пригощання різняться від країни до країни, залежно від історичних передумов, звичної для конкретної місцевості кухні й навіть певної моди. Якщо хочете напередодні свята дещо збагатити свою кулінарну ерудицію й стимулювати апетит, запрошуємо переглянути нашу віртуальну презентацію «Різдво Христове: смакуємо вишукані страви».

У переліку ідеальних місць для відпочинку й задуми в кожного, хто закоханий у книжки, обов’язково фігурує бібліотека. Просторе, світле й, водночас, затишне приміщення вигадливої форми з мільйонами книг. Де ти ніби й наодинці, та водночас оточений мільйонами чужих історій, закарбованими на сторінках людськими думками, пам’ятями, фантазіями... Яким би ви не уявляли цей прекрасний куточок, певні, що він десь уже існує! Адже в самій тільки Європі вистачає неймовірних книгозбірень. До Всеукраїнського дня бібліотек представляємо вашій увазі віртуальну презентацію «Сьогодення європейських бібліотек», яка детальніше розповість про найцікавіші читальні нашого з вами континенту.

Пропонуємо вашій увазі другий випуск літературно-кінематографічного проєкту – бібліокіно з епохи Ренесансу «10 несподіваних і сучасних екранізацій Шекспіра». Цей лонґрід-рекомендація являє собою доволі суб’єктивну кінодобірку. Його мета – показати, що Шекспір може бути сучасним, цікавим і дуже кінематографічним, хай би як мінялася доба. Можливо, ці стрічки надихнуть вас на читання й перечитування його творів. А можливо, підкажуть, як прикрасити собі кілька вечорів.

Романтичні, емоційні, дещо похмурі фільми, ще й на міцній літературній основі – що може бути ліпшим вибором для довгих вечорів? Започатковуємо своєрідну рубрику з оглядами екранізацій відомих літературних творів. Сьогодні пропонуємо вам бібліокіно у вікторіанському стилі «Сестри Бронте: феномен англійської літератури» – розгорнутий і ґрунтовний матеріал дозволить вам не лише обрати улюблений фільм за мотивами класичних мелодрам, а й підкаже стрічки, присвячені біографіям колоритних британських авторок ХІХ століття.

З давніх-давен люди увічнюють визначні події або заслуги окремих особистостей спорудженням їм монументів. Часом у такий спосіб вшановують і тварин. У багатьох країнах світу можна натрапити на багато таких пам’ятників, і левова їх частка присвячена нашим відданим чотирилапим друзям – собакам. Відколи людина приручила першого песика, ця чудова тварина стала незрадливим помічником на полюванні, у господарстві, на полі бою. Пес радо зустрічає господаря біля дверей, пильно дивиться в очі, весело махає хвостом, засвідчуючи свою безмежну й безкорисливу любов. Собаки допомагають прикордонникам і поліцейським, водять незрячих і пасуть отари, рятують людей з-під лавин і завалів, беруть участь у наукових експериментах. Про приклади такої собачої відданості й героїзму ми й хочемо сьогодні розповісти.

Українська іграшка – це не просто забавка для дітей, а цілий розділ народного мистецтва, щедро наділеного символами, традиціями, історією. Звісно, багато таких предметів раніше й справді служили своїй основній меті – розважати й заспокоювати малечу. Матеріали для виготовлення іграшок використовувалися найпростіші, наявні в більшості господ – ганчірки, нитки, деревина, солома, глина. Однак із часом значення ляльок і свищиків дещо змінилося, про них почали говорити як про обереги, виставкові експонати й цінні об’єкти для колекції. І абсолютно справедливо! Переконатися в цьому пропонуємо з нашим інтерактивним плакатом «Історія української іграшки».

Якісна українська література для дітей і підлітків, на щастя, не обмежується лише класичними авторами ХХ століття. У нашій країні не бракує молодих, сповнених творчих сил й енергії письменників, готових спілкуватися з малечею та юнацтвом на будь-які теми й зрозумілою мовою. Щороку полиці книгарень і бібліотек поповнюються казками, соціально-психологічними, фентезійними, детективними, історичними, пригодницькими повістями й романами. І вони швидко знаходять шлях до читачів. Пропонуємо ознайомитися з кількома такими авторами за допомогою нашої онлайн-презентації «Майстри пера української сучасної літератури для дітей».

Цьогорічний березень не дозволив пильнувати дати й захоплюватися сторонніми предметами, хай навіть приємними й добрими. Тож не дивно, що Міжнародний день кота, який святкується у світі 1 березня, пройшов поза увагою. Утім, працівники Черкаської обласної бібліотеки для дітей готували пізнавальні тематичні матеріали заздалегідь. Тож, хай навіть із запізненням, представляємо вам віртуальну презентацію «Її величність Кішка». Можливо, вона трохи розрадить вас і спонукає ще більше цінувати живий муркотливий антистрес, на який можна натрапити в багатьох оселях.

Весільні обряди та ритуали, пов’язані з таїнством народження, – це осердя традицій народу, знахідка для етнографів. Через них розкривається ментальність, погляд на світ, значення релігії для кожної нації. Тож не дивно, що цей пласт культури в кожного народу дуже багатий і цікавий. Кримські татари – не виняток. Їхні сватання, заручини, весільні страви, традиційне святкове вбрання, дбайливе ставлення до породіль не можуть не вражати уяву. Пропонуємо вам переконатися в цьому, переглянувши мультимедійну презентацію «Що варто знати про кримських татар? Традиції і звичаї», підготовлену працівниками відділу масової роботи та естетичного виховання.

Плин часу неможливо зупинити чи повернути навспак (якщо ви, звісно, не часодій з однойменної літературної фентезі-серії Наталії Щерби ). Зате його можна більш-менш точно виміряти. Що людство охоче й робить ледве не від початку свого існування. А ми із задоволенням про це розказуємо в новій віртуальній презентації «Пан точний час на гостину кличе нас».

Будемо відверті, павукам ніколи не зажити слави рок-зірок. На світі дуже мало тих, хто ставиться до цих істот без страху й огиди. І ще менше тих, хто їм щиро симпатизує. Попри це, павуків і в оселях, і в живій природі менше не стає. І не випадково, адже насправді вони, як і кожне земне створіння, незамінні для екології й цілком заслужено посідають своє місце. Пропонуємо вам більше дізнатися про тих, із ким люди змушені сусідити. До вашої уваги – віртуальна презентація «Павуки».

Можливо, наша реальність не ідеально толерантна до всіх людських проявів, але погодьтеся, що, порівняно з попередніми віками й навіть десятиліттями, світ став значно терпимішим. Узяти хоча б шульг: у середньовіччі в деяких країнах їх спалювали на багатті як чаклунів, у Київській Русі їм не дозволяли свідчити в суді як слугам диявола, у гуманнішому ХІХ (а подекуди й у ХХ) столітті примушували перевчатися, щоб робити все правою рукою. І часом методи цього «перевчання» були-таки вельми драконівськими. Інша справа тепер: чимало голлівудських зірок, музикантів, діячів науки й сфери високих технологій відверто заявляють про свою ліворукість і пишаються нею. Спортсменів-шульг бояться за майстерне володіння обома руками. Будь-хто може пройти прості тести й навіть перевірити на провідну руку (чи то пак лапу й крило) своїх домашніх улюбленців!

Цей тиждень дуже важливий для меломанів усієї Європи: із другої його половини починається фінальний відбір і, власне, фінал наймасовішого пісенного конкурсу нашого континенту – «Євробачення». А поки всі українці тримають кулачки за наш фолк-гурт «Go_A», що вже встигнув подолати півфінал, пропонуємо здійснити невеличку мандрівку часом і пригадати, як проходило це змагання в попередні роки.

Пісня «Два кольори» так глибоко вкоренилася в національній культурі, що вже давно сприймається як народна. У певному розумінні так воно і є: народ співає її залюбки, при цьому мелодію здатні підхопити й діти, й дорослі. Однак за походженням цей твір таки авторський. Він має автора слів – поета Дмитра Павличка, й автора музики – композитора Олександра Білаша. Останньому 6 березня 2021-го могло б виповнитися 90 років. І саме про нього сьогодні мова.

Одне з найбільших досягнень жіночої емансипації (а саме заради її підтримки засновано Міжнародний жіночий день) – те, що про видатних леді минулого заговорили вголос. Визначні письменниці, художниці, лікарки, журналістки існували й раніше, але ще в позаминулому столітті мали приховувати свої таланти за чоловічими прізвищами або й узагалі лишати нереалізованими. Ще більш помітний вплив на світову історію зробили науковиці, яких у попередні часи також вистачало. І сьогодні пам’ять про них повертається, завдяки численним книгам, документальним фільмам, біографічним дослідженням. Саме таким ученим присвячено наш медіагід «Жінки в науці».

Сьогодні кожен охочий має безліч варіантів і можливостей створити у своєму помешканні новорічне диво. Були б гроші, бажання й час! Але не в кожну добу на ринку існувала така кількість ялинкових прикрас. Були періоди, коли зелена красуня взагалі не з’являлася в оселі, коли прикрашати її можна було тільки їжею й свічками, коли деякі види оздоб забороняли на законодавчому рівні. Як змінювалися погляди на красу різдвяного дерева й звідки з’явилися звичні нашому оку прикраси, ви можете дізнатися з нашої медіапрезентації «Новорічні дива: з історії новорічних іграшок».

Представляємо вам докладний електронний продукт, присвячений одній із найбільш самобутніх народностей, що населяють нашу державу – кримським татарам. Цей корінний народ України тюркського походження. Він сформувався на Кримському півострові та в степовій Україні. Однак насправді в їхньому генотипі намішано багато від інших етнічних груп, що населяли Крим у різний час, – це таври, скіфи, сармати, алани, греки, готи, римляни, хозари, печеніги, італійці, черкеси, турки. Чимало деталей про історію, мистецтво та побут цього народу розкриє етнокультурна мозаїка «Кримські татари: погляд із сьогодення».