Красива дата – 555 років від дня народження Альбрехта Дюрера – відзначалася цьогоріч 21 травня. Велич його таланту й значення для культури його рідної Німеччини настільки вагомі, що австрійський історик мистецтва Отто Бенеш назвав «найвищий розквіт німецького Відродження насамперед епохою Дюрера». Живописець, графік, гравер, один із зачинателів акварельного живопису, теоретик мистецтва, автор робіт із географії й фортифікації, розробник латинського шрифту капітеллю, відомого зараз як антиква, Альбрехт Дюрер був «німецьким Леонардо да Вінчі» й засновником усього німецького Ренесансу. Він першим з-поміж європейських художників написав автобіографію, ввів своєрідну моду на автопортрети, боровся з мистецьким піратством і... чудово усвідомлював масштаб своєї особистості для історії.

27 січня в історичній перспективі приносило Європі не самі заметілі, морози й інший зимовий дискомфорт. У 1756 р., 270 років тому, у цей день з’явився на світ Вольфганг Амадей Моцарт – чи не найвідоміший вундеркінд в історії, один із найвидатніших композиторів-класиків і музикантів-віртуозів, найбільш прославлений уродженець Зальцбурга, незрівнянний австрійський митець, з чиїм життям і смертю пов’язано безліч пліток, напівправдивих анекдотів і зловісних легенд.

Композитор, який змінив фортепіанну музику й створив сучасний стиль гри на роялі. Автор гімну Євросоюзу, «Місячної сонати» й ще багатьох класичних музичних творів, найбільш виконуваних у світі. Людина з величезною особистою й професійною трагедією – невиліковною глухотою. Особистість, чиє прізвище називають у трійці найвизначніших європейських музикантів в історії, поруч із Бахом і Моцартом. Це все – про Людвіга ван Бетховена, останнього представника «віденської класичної школи». 16 грудня минуло 255 років від дня його народження.

Коли три картини Катерини Білокур «Цар-Колос», «Берізка» і «Колгоспне поле», включені до складу експозиції радянського мистецтва, були представлені на Міжнародній виставці в Парижі (1954 р.), вони потрапили на очі видатному художникові-новатору Пабло Пікассо. Зачарований яскравими барвами й вишуканістю ліній пейзажистки-аматорки, Пікассо буцімто вигукнув: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ». І порівняв творчість української мисткині із сучасною йому зіркою наївного мистецтва Серафіною Луї. Зважаючи на те, як ревниво, критично й подекуди заздрісно Пікассо ставився до робіт конкурентів, ця історія здається дещо сумнівною. Однак і схожою на правду водночас, адже талант Катерини Білокур, від дня народження якої 7 грудня виповнилося 125 років, просто не може не вражати.

Мікеланджело Буонарроті – геній доби Високого Відродження, один із найславетніших художників в історії людства: приголомшливий скульптор, живописець, архітектор, чуттєвий поет. Автор, мабуть, найвідомішої у світі скульптури – «Давид» – та не менш геніальної «П’єти». Його «Створення Адама» – найбільш знаменита фреска стелі Сікстинської капели – за популярністю поступається лише «Моні Лізі» да Вінчі та є одним із найбільш тиражованих прикладів релігійного живопису всіх часів. Зображення майже дотичних рук Бога й Адама перетлумачували, імітували й пародіювали безліч разів.

Міжнародний день рідної мови – свято, започатковане ООН із метою сприяти розвитку мовного та культурного розмаїття. Дедалі гостріше українці усвідомлюють значення мови для країни, нації, майбутнього. Мова формує ідентичність – як особистісну, так і національну. Вона – зброя, що допомагає берегти своє, історичне, глибоко вкорінене, рідне. Розвивати своє мовлення – завдання, надважливе для кожної культурної особистості. Про все це пропонує задуматися наш новий бібліографічний дайджест «Українська – мова вільних людей».