У віддаленому будинку, що стоїть самотою біля заповідної зони, стався жахливий злочин. Лиховісний чоловік на ім’я Джек вирізав усю родину архітектора й видавчині з незрозумілих причин. І лише однорічному немовляті вдалося уникнути страшної долі: хлоп’я примудрилося самотужки дістатися старовинного цвинтаря й зачаїтися. Духи спочилих там людей різних епох, віросповідань і соціального статусу прихистили малечу, дарувавши йому особливі можливості. Зростаючи, Ніхто Овенс (саме таке ім’я отримав новий живий мешканець цього майже потойбіччя) пізнає закони буття мертвих, напівживих, особливих. Спускається в древні поховання, приходить на допомогу неупокоєній відьмі, зазирає на зворотній бік життя. А за брамою цвинтаря усе ще чатує безжалісний кілер, твердо прагнучи довести свою криваву місію до кінця. Чим же закінчиться ця незвичайна історія?

Двоє дітей із незвичними для нашого слуху іменами Тільтіль і Мітіль живуть у родині дроворуба, частенько голодують і, загалом, не звикли до розкошів. Навіть коли заможні родини сусідів ласують тістечками, ця малеча лише грається в бенкети, уявляючи смак дорогих страв. Та, як водиться в казках, у різдвяну ніч на них чекає справжнє диво.

Щемливе, тонке, пронизливе відчуття, що виникає при читанні «Маленького принца», важко описати словами. Це майже унікальний приклад твору, який за красивою й простою ширмою казки ховає таку неймовірно глибоку, багатошарову історію про любов, доброту, дитинність, уміння широко відкритими очима дивитися на світ і піклуватися про все, що тебе оточує.

Безлімітні солодощі й нескінченні мандри дивовижними краями – чим не мрія кожної дитини? Вічно голодний Чарлі Бакет із численною незаможною родиною точно про таке мріяв би. Та життя його надто безпросвітне (хай навіть і сповнене любові від батьків і дідусів із бабусями). Однак все змінюється одного дня, коли хлопчик знаходить на дорозі гроші. Витративши кілька центів на омріяні цукерки, Чарлі знаходить в одному зі смаколиків золотий квиток. А це перепустка на таємничу шоколадну фабрику Віллі Вонки!

11-річна Кейт відверто нудиться у своєму теплому ситому житті, час від часу гризеться з меншим на два роки братом Томом і потайки мріє про великі пригоди. Напередодні свого чергового дня народження дівчинка заради цікавості надсилає лист із проханням про подарунок до свого дядька Герберта – багатія, з яким її сім’я чомусь не дуже хоче знатися. Утім, Герберт, здається, не має претензій до сестри, мами Кейт, і відповідає на лист небоги найнесподіванішим чином. Він дарує їй... справжній локомотив, для якого обладнує імпровізовану станцію просто на задньому подвір’ї будинку.

Десь далеко на Північному полюсі у великому ошатному будинку живе Різдвяний Дід. Теплу частину року він переважно спить (усе ж таки вік – понад 1900 років – це вам не жарти), але з настанням осені в нього з’являється дуже багато роботи. Зібрати дитячі замовлення, підготувати й напакувати подарунки, та ще й перешкодити капостям заклятих ворогів – гоблінів, що час від часу цілими ордами линуть із гірських печер. Допомагає йому в цьому тільки так само старенький Білий Ведмідь і кілька ельфів. Але Дід завжди знаходить час відповісти на листи найслухняніших діток, розповісти всі свої новини, а деякі пригоди ще й намалювати.