Фантастичний літературний провидець Рей Бредбері

 

     22 серпня – пам’ятний день для всіх любителів фантастики й просто якісної літератури. Саме він подарував світу видатного прозаїка, кіно- й театрального сценариста, поета, а ще художника й архітектора Рея Бредбері. Сталася ця подія 100 років тому в м. Вокіґен (США). Розповідати його біографію можна довго, адже за своє тривале життя (трохи більше 91 року) він створив, за різними підрахунками, близько 800 творів різних жанрів і форм (самих лише оповідань – понад 450, а ще були романи, повісті, численні вірші, до яких він став особливо охочим у зрілі роки, статті, нариси, п’єси). Бредбері брав участь у проєктуванні шопінг-молу в м. Сан-Дієго, оформленні секції США на Всесвітній виставці, розробці ідеї парку розваг EPCOT, ініційованої Волтом Діснеєм; особисто допомагав у зйомках фільмів за власними творами (у т. ч. телесеріалу «Театр Рея Бредбері», який виходив на ТБ близько 6 років).

    З його іменем пов’язано чимало цікавих фактів. Наприклад, у 1967 році Рей Бредбері відвідав Космічний центр імені Джонсона в Х’юстоні, де познайомився з майбутніми членами місії Аполлон (у т. ч. екіпажем перших підкорювачів Місяця). Виявилося, що чимало астронавтів обрали свою професію під впливом «Марсіанських хронік»… Прикметно, що знамениту повість-застереження письменник «зліпив» з багатьох оповідань – своєї улюбленої літературної форми. Історії про Марс він писав тривалий час, а потім видавці зажадали опублікувати щось, що можна продовжувати в кількох випусках газет, тож автор за тиждень з’єднав розрізнені історії в цільний сюжет. У 2020-му минає 70 років з дня першої публікації «Марсіанських хронік». Пропонуємо пригадати повість за допомогою нашого буктрейлера на сайті бібліотеки (розділ «Радимо прочитати», рубрика «Архів "Радимо прочитати". Книги»).

     За сімейними переказами, серед прапрабабусь Рея була справжня відьма, яку буцімто спалили на сумнозвісному Салемському процесі. Тривалий час за Бредбері стежило ФБР через безпідставні підозри у зв’язках із комуністичними партіями. У повсякденному житті письменник ніколи не водив машину, не лаявся (давалося взнаки суворе виховання) й не терпів вульгарності, через яку одного разу навіть пішов з ефіру популярного телешоу. Він пережив Велику депресію, не потрапив на фронт Другої світової війни через слабкий зір і тривалий час жив на забезпеченні дружини (консультанта в книгарні) та її батьків – доки не став знаменитим письменником. Рей Бредбері обожнював котів, і то настільки, що наприкінці життя в його домі цих милих тварин жило аж 22!

     Та головна частина його життя – звісно, творчість. «451 градус за Фаренгейтом» – улюблена книга його співгромадян, культова в США. Частково автобіографічне «Вино з кульбаб» – сьогодні один із найбільш тиражованих цитатників деяких популярних соціальних мереж. Сам Бредбері не вважав себе суто фантастом. Адже свого часу встиг попрацювати також у жанрі детектива, жахів (деякі з його журнальних оповідань надихнули на творчість самого Стівена Кінга), драми, публіцистики, навіть коміксів, до яких автор почував справжню пристрасть.

     Він мав особливий творчий метод: відразу після сну записував десяток слів, які спадали на думку. А потім, шукаючи черговий сюжет, повертався до блокнотика із цими словами й будував до кожного з них асоціації, підшукував відповідні спогади й враження. Сам писав надзвичайно швидко, рекомендуючи початківцям створювати по оповіданню кожного тижня впродовж року. Це буцімто дозволяє «виписатися» виробити власний стиль.

     Прочитати про різні події з життя письменника, його інтерв’ю, критичні статті до його книг та чимало іншої цікавої інформації пропонуємо на російськомовному сайті, присвяченому Рею Бредбері: http://raybradbury.ru/ 

    Більш коротко, але не менш цікаво про митця розповість інтерактивний плакат, підготовлений працівниками нашої бібліотеки до його 100-річчя.