Впливова авторка вікторіанських романів для підлітків Френсіс Бернетт

    Творчиня шедеврів вікторіанської юнацької прози, «Опра Вінфрі й Джоан Ролінґ свого часу», подруга цілої плеяди британських й американських письменників і навіть президента США Джеймса Гарфілда Френсіс Бернетт добре відома й у нашій країні. Щоправда, українські читачі знають її здебільшого за романами «Маленький лорд Фонтлерой», «Таємничий сад» і «Маленька принцеса», тоді як у бібліографії письменниці вистачає й інших яскравих творів. 24 листопада виповнилося 175 років від дня народження цієї видатної жінки, тож пропонуємо дізнатися про неї трохи цікавих фактів.

    У її дещо солодких і повчальних за тоном юнацьких книгах доброчесність завжди винагороджується заможним і ситим життям, хоча перед тим красиві душею герої неабияк страждають від зіткнення із суворою дійсністю. Сама Френсіс Бернетт знала про проблеми сучасного їй світу не з чужих вуст. Хоча починалося все дуже непогано. Майбутня письменниця походила з родини Едвіна Годжсона й Елізи Бунд – власників бізнесу з продажу залізних і латунних виробів у Манчестері. У сім’ї з чотирма дітьми панували достаток і любов, але недовго... Коли дівчинці було лише 4 роки, а її мати завагітніла п’ятою дитиною, батько родини помер. Відтоді почалися проблеми.

    Еліза Бунд намагалася давати раду з торгівлею, певний час це їй навіть трохи вдавалося, хоч сім’ї й довелося переїхати в значно менш просторий будинок у м. Солфорді. Дім стояв не межі двох кварталів – відносно респектабельного й робітницьких нетрів. Тож Френсіс змалечку могла спостерігати за важким життям найбіднішого класу суспільства та своїх однолітків, яким пощастило менше за неї. Дослідники зазначають, що саме ці дитячі спостереження й спілкування з людьми нижчого класу назавжди зародили в серці письменниці співчуття до робітників, що знаходило незмінне вираження в усіх її творах.

    Юних Годжсонів віддали до Обраної семінарії для молодих леді й джентльменів, де Френсіс почала швидко розвивати вроджений літературний хист і любов до читання. Мати Еліза тим часом втрачала бізнес: вона не встигала давати раду з такою кількістю дітей і торгівлею, до всього, у Великобританії розпочалася масштабна криза виробництва бавовни, що потягла за собою загальний економічний занепад. Зрештою, Годжсони продали неприбуткову справу й переїхали до родичів матері в США. У штаті Теннессі жив брат Елізи, власник невеликої бакалійної лавки. У новій країні, сильно поруйнованій нещодавньою громадянською війною, родині велося сутужно. Годжсони оселилися в простій дерев’яній хатині, дівчатка зносили весь свій гарний одяг, буквально всі, від малих до великих, намагалися заробляти простою фізичною працею.

    Тоді Френсіс почала активно писати, щоб допомогти рідним вижити. На диво, її творчі експерименти мали миттєвий успіх. Оповідання залюбки друкували в місцевих журналах. Хоча для того, щоб розсилати перші рукописи, дівчині довелося найматися на збір винограду: не вистачало грошей на конверти й марки. Та коли у 1867 р. Еліза Годжсон померла, 18-річна Френсіс, третя за віком у родині, несподівана стала головою сім’ї. Відомий журнал «Scribner’s» не тільки друкував її оповідання на своїх сторінках, а й почав випускати твори Френсіс в однойменному видавництві. Це співробітництво тривало впродовж усієї літературної кар’єри жінки й було надзвичайно вигідним для обох сторін.

    У 1873 р. Френсіс одружилася з окулістом Своном Бернеттом, чиє прізвище згодом увічнила, ставши знаменитою письменницею. У шлюбі народилося двоє синів – Лайонел і Вівіан, які згодом частково стали прототипами кількох її творів. Сини були дуже прив’язані до своєї матері, розділяли її вподобання й активну життєву позицію. Однак у 15-річному віці Лайонел помер від гострої форми туберкульозу, що стало для Френсіс страшною втратою.

    Шлюб, на жаль, також не був щасливим. Хоча Свон Бернетт виявився хорошим діловим партнером: попри успішні дослідження в галузі лікування захворювань очей, чоловік вирішив вести видавничі справи дружини і з часом став дуже непоганим літературним агентом. Однак у 1898 р. пара розлучилася, а за два роки Френсіс побралася з іншим діловим партнером – Стівеном Тоунсендом. Цей шлюб протримався ще менше: подружжя розійшлося вже в 1902 р.

    Усі родинні перипетії, шлюби й розлучення Френсіс Бернетт активно висвітлювалися в пресі й обговорювалися світським товариством. Письменниця стала справжньою зіркою свого часу, авторитетною й цікавою широкій аудиторії. Сприяв цьому не лише успіх її книжок, а й дружні зв’язки з найвпливовішими людьми епохи. Френсіс Бернетт товаришувала з письменниками Марком Твеном, Генрі Джеймсом, Оскаром Вай лдом, Гаррієт Бічер-Стоу, Джеймсом Ловеллом. У її будинку бував прем’єр-міністр Англії Вільям Гладстон і президент США Джеймс Гарфілд. Літераторка не розірвала зв’язків із батьківщиною, тож активно спілкувалася як з британцями, так і з американцями. Жила вона також на дві країни.

    До всього, на творчість Френсіс Бернетт поклав око Голлівуд, а це може прославити будь-якого автора! Роман-бестселер «Маленький лорд Фонтлерой» у перший же рік після публікації був реалізований накладом у 43 тисячі примірників (для кінця ХІХ ст. це дуже значний показник). Усього ж з моменту його появи у світі продали понад мільйон екземплярів твору. У популярних фільмах-екранізаціях роману знімалися найвідоміші актори того часу – Бастер Кітон і Мері Пікфорд. Дуже сподобався читацькій аудиторії дорослий роман «Як стати леді», розділений на дві книги – «Поява маркізи» й «Манери леді Волдергерст».

    Надзвичайно кінематографічним виявився також підлітковий твір «Таємничий сад». Найновіша його екранізація з’явилася у 2020 році й зібрала на майданчику чимало зірок – від сценариста Джека Торна, відомого п’єсою «Гаррі Поттер і прокляте дитя» до актора Коліна Ферта. Усього ж за всю історію було знято близько 50 екранізацій різних творів Френсіс Бернетт.