Френсіс Бернет «Таємний сад»

    Хоч цей роман і був опублікований пізніше, ніж прийнято визначати дати вікторіанської епохи, за стилем він належить саме до такої літератури. Тягуча й стримана мова, багато роздумів та описів і мінімум подій, відчутне моралізаторство, несучасні діалоги. Однак сьогодні книжка зачаровує дітей і їхніх батьків не менше, ніж читачів початку ХХ століття. Секрет навіть не стільки в актуальному сюжеті, скільки в, так би мовити, вічних цінностях, пропагованих романом, і відчутті всеохопної доброти, що пронизує кожен рядок цієї прози.
    Юна Мері Ленокс, вихована в розкошах британської колонії в Індії, в одну мить втрачає батьків і звичний побут та змушена переїхати до байдужого дядька. Звикла капризувати, егоїстична, нестримно самотня й роздратована на весь білий світ, у похмурому маєтку дівчинка раптово знаходить мету життя й цілковито перероджується. Відкриваючи захаращений і занедбаний сад за щільним парканом, Мері вчиться піклуватися про когось, крім себе. Краса природи, рослини, що оживають під дбайливими руками люблячих істот, бажання берегти цей особливий світ у секреті допомагають хворобливому двоюрідному братові дівчинки стати на ноги й роблять двох самотніх дітей справжніми друзями. Будьте обережні: уважне читання історії призводить до почуття любові до Всесвіту й спонукання терміново виростити власну квітку в горщику (а то й цілу клумбу під вікном!).