Віртуоз любовної лірики, геніальний батько видатного сина Олександр Олесь

    Творчість Олександра Кандиби, відомого світу під псевдонімом Олександр Олесь, досі лишається недооціненою. Поет, драматург, перекладач, народжений 5 грудня 145 років тому на Сумщині, тривалий час лишався персоною нон-грата на батьківщині – за радянських часів про нього згадували лише пошепки. Частково тому й зараз перо цієї непересічної особистості славиться насамперед через його інтимну лірику. Зокрема, завдяки програмному віршу «Чари ночі» зі зразково-прекрасними рядками: «Цілуй, цілуй, цілуй її, – Знов молодість не буде!» та першій збірці «З журбою радість обнялась».

    Співучі й романтичні вірші Олександра Олеся й правда надзвичайно пасують молодим одухотвореним читачам, сповненим ілюзій і кохання. Та й колеги віддавали митцеві данину шани. Чого варте лише зізнання Лесі Українки: «З появою в Україні такого поета як Олесь, я можу лірику більше не писати. Він випередив мене як ліричний поет». Однак постать Олександра Кандиби значно багатогранніша, як у творчому, так і в життєвому плані.

    Дочасна загибель батька й матеріальна скрута материної родини змусили хлопця вчитися в безкоштовній хліборобській школі в містечку Деркачі. В автобіографії Олесь називав цей заклад справжнім місцем тортур. Однак якість освіти й ставлення до методів викладання не завадили вродженому лінгвістові здобути хорошу освіту й вивчити відразу багато мов. Зокрема, індійську, болгарську, сербську, польську, англійську, арабську та інші (з багатьох із них він пізніше успішно перекладав іноземних авторів).

    Подальше навчання на агрономічному відділенні Київського політехнічного інституту (довелося незабаром кинути через неспроможність оплачувати відвідування лекцій), у Харківському ветеринарному інституті, багаторічна ветеринарна практика в Києві та робота на бійні мало поєднувалися з пориваннями до прекрасного. Але якимось чином співіснували в натурі пана Кандиби, який продовжував писати красиві вірші, спілкуватися з українською інтелігенцією, жваво цікавитися революційним рухом.

    Зі знищенням імперії й утворенням Центральної Ради Олександра Кандибу відправили культурним аташе до Будапешта. На рідну землю він так і не повернувся… Численні переїзди до Відня, Берліна, Праги, страждання через тривалу розлуку з дружиною й коханим сином (у майбутньому не менш відомим поетом і політиком Олегом Ольжичем), ностальгія за Україною неабияк виснажували митця. Він продовжував писати, редагував журнали, здобував авторитет у середовищі емігрантів і мріяв повернутися. Однак тривожні чутки про сталінські репресії, Голодомор і терор його зупинили.

    Загибель друга Антона Крушельницького з усією родиною в жорнах тоталітарного режиму підтвердила рішення залишитися. Цей удар змусив Олександра Олеся написати один із перших драматургічних творів про сталінські злочини «Земля обітована». Це, до речі, не єдина потужна п’єса автора, створена за реальними подіями. Романтична «Ніч на полонині» про любовний трикутник між простими селянами й мавкою з’явилася через особисту історію самого Олеся. Він і так був небайдужим до жінок (дружина терпляче пробачала йому всі зради), а наприкінці життя тісно зійшовся зі співачкою Марією Фабіановою, яка народила йому ще одного сина – Олександра. До слова, на любов до першого нащадка це ніяк не вплинуло: звістка про те, що Олега Ольжича закатували в концтаборі Заксенгаузен фізично знищила і його батька. Обидва чоловіки померли влітку 1944 року…

    Крім перекладів і п’єс, Олесь писав серйозну прозу, казки, фейлетони, публіцистику. Та й поетичне амплуа не вичерпується інтимною лірикою: у спадку цього видатного чоловіка чимало полум’яних віршів, присвячених гострим політичним і національним проблемам. А поезія з відчайдушним рефреном «…Європа мовчала» й узагалі вражає провісницькою нотою: її актуальність однакова як для часу написання (1931 рік), так і для українського сьогодення. Пропонуємо більше дізнатися про мотиви творчості й характер Олександра Кандиби із чергового випуску програми «Велич особистості». А про його ніжні й, водночас, суперечливі стосунки з першим сином – з порталу «Друг читача».