Джеймс Крюс став письменником, «щоб повеселитися»

      Парадоксальним чином ім’я цього письменника в нашій країні значно менш відоме, ніж його книга «Тім Тайлер, або Проданий сміх». Сталося так завдяки напрочуд вдалій екранізації – безсумнівному успіху радянських кінематографістів. Тим не менш, Джеймс Якоб Крюс (саме так звати автора, який відзначив би 31 травня 95-річний ювілей) – популярний на Заході прозаїк і поет, який вважається одним із найзнаменитіших і найтитулованіших дитячих літераторів Німеччини ХХ століття. За внесок у цей важливий пласт красного письменства він навіть був відзначений золотою медаллю Ганса Андерсена. У його нечисленних книг вистачає фанів, та їх йому ніколи не бракувало. 

Можливо, життя цього прозаїка, поета, публіциста й не було таким яскравим, як його сповнені доброти, гумору й пригод твори. Та геть оминати увагою цю долю не хотілося б. Народився автор на невеличкому скелястому острівці Гельголанд на території Німеччини. Ця усамітнена місцина на той час нараховувала близько 1 тис. мешканців, більшість із яких були одне одному родичами. Друга світова війна не принесла юнакові, як і його близьким, нічого хорошого. Лишаючись громадянином Німеччини, він змушений був у 1944 році служити в люфтваффе. Позаяк на той час його Батьківщина вже була на межі поразки, йому, на щастя, не вдалося здійснити жодного бойового вильоту, усе закінчилося навчанням. Та його рідний острів вщент розбомбили союзники, організувавши там чи не найбільший в історії неядерний вибух та винищивши всіх аборигенів, які не встигли втекти. Крім того, після війни майбутньому письменникові довелося побути в таборі для військовополонених. 

    Джеймс Крюс міг би стати й учителем, як мріялося в дитинстві, – він навіть закінчив педагогічний виш. Але перші ж оповідання й п’єси для радіо забезпечили йому гарячий інтерес публіки, і письменницьке майбутнє визначилося саме собою. Майже 30 подальших років літератор прожив на Канарських островах, заробивши своєю працею на помешкання там значні кошти. Він так і не одружився. Зате мав щиру любов своїх маленьких і дорослих читачів. Сам він зізнавався, що став письменником, бо любив «добряче повеселитися». 

    Крюс не визнавав дидактизму й повчань у дитячій літературі, лишаючись цікавим, ласкавим, простим і щирим оповідачем, що в легкій і ненав’язливій манері розкривав дітям і підліткам вічні цінності. Так, у збірці невеликих оповідань, байок, балад та віршів «Мій прадідусь, герої і я» він роздумував над природою героїзму й, аналізуючи відомі міфологічні сюжети та прості місцеві перекази, показував, що сміливою та мужньою може стати будь-яка людина, яка чесно робить свою справу й служить на благо людям. У вже згадуваному «Тімі Тайлері» письменник обіграв добре відомий фаустівський сюжет про контракт із нечистим (тільки його персонаж продав чортові не душу, а свій дитячий сміх), вправно показавши невелику цінність земних багатств на противагу людяності й відданій дружбі.

Обидві згадані книжки Джеймса Крюса є в нашій бібліотеці. Що робити, ви знаєте ;)