22 червня – особливий день в історії масової літератури, адже саме в цей день 165 років тому на світ з’явився автор численних історично-пригодницьких романів, мандрівник, політик і громадський діяч Генрі Райдер Хаґґард. Світ його творчості надзвичайно багатий: за життя він встиг написати 68 (!) книг, різних за жанром й аудиторією. 

    У його письменницькому портфоліо знайшлося місце романам, збіркам оповідань, виданням публіцистичного й громадсько-політичного характеру. Генрі Хаґґарда, наприклад, надзвичайно цікавило сільське господарство Англії. Не дивно, адже він сам мав земельний наділ і чимало практичних аспектів у цій галузі випробував особисто. Тому він брав дуже активну участь у сільськогосподарській реформі Британської імперії й готував не один допис, пов’язаний з вирощуванням окремих культур. 

    Певна річ, сьогодні він знаменитий зовсім не цими своїми чеснотами: Генрі Хаґґард, як і Конан Дойл, вважається зачинателем особливого напрямку фантастичної літератури, що має умовну назву «загублені світи». У найвідоміших своїх романах – «Копі царя Соломона», «Вона», «Донька Монтесуми», «Перстень цариці Савської», «Клеопатра» – він створив неймовірний всесвіт романтичних пригод, благородних і хоробрих героїв (альтер еґо письменника – найвідоміший його персонаж Алан Квотермейн), втрачених або призабутих цивілізацій, неймовірних скарбів, самобутніх культів. Його перу належать історії про Південну Африку з особливими традиціями зулуських племен, про Мексику з історією конкісти та знищення цивілізації майя, про Єгипет у його відомих і невідомих історичних контекстах, про Ісландію, Англію, Іспанію. Його популярність була шаленою, і на час виходу найвідоміших його наївно-романтичних, але таких захопливих сюжетів у народній любові він мало кому поступався, обігнавши за тиражами історично-пригодницькі шедеври Роберта Стівенсона, Артура Конан Дойла та Редьярда Кіплінга. 

    Цікаво, що глибинні джерела його сюжетів були пов’язані з особистою драмою письменника. Замолоду він дуже сильно покохав сусідку Лілі Джексон. Та його дещо деспотичний батько вирішив, що Генрі занадто юний для шлюбу й відправив незрілого нащадка мужніти до Південної Африки. Любов виявилася набагато сильнішою, ніж уявляв собі батько, й нездійсненну мрію про ту дівчину вразливий юнак проніс крізь усе своє життя. Пізніше він нерідко казав, що непохитний татко зламав йому долю. Із часом він одружився з іншою жінкою та образ недоступної Лілі (частково, мабуть, ідеалізований), що також вийшла заміж за другого чоловіка, частенько вигулькував у його романах. Зате роки на чорному континенті закохали Генрі в історію, природу та культуру цього такого незвичного для європейської людини місця й насправді сформували його характер. Не дивно, що свою закоханість у цивілізацію таємничого та недослідженого європейцями материка він майстерно передав у своїх книгах, ввівши моду на «африканські» історії. 

    Більше про долю та твори цього письменника пропонуємо почитати за посиланням: http://lib.ru/HAGGARD/talant.txt До речі, у нашій читальні ви також зможете знайти деякі з його книг.

0 Коментарі