«...Життя схоже на димар. Іноді треба продертися крізь пітьму, щоб дістатися світла».
    Ці слова із завершальних абзаців «Дівчинки, яка врятувала Різдво» характерні для їхнього автора, британського письменника Метта Гейґа. У світі він відомий мотиваційними книгами для дорослих, тож не дивно, що навіть у художніх своїх творах цей автор робить акцент на силі надії, оптимізмі й роботі над собою. У дитячих книгах ці меседжі ще більш актуальні, а в різдвяних – і поготів.
    Загалом, теза про те, що магія Санта-Клауса напряму залежить від дитячої віри в дива, не нова. Так само, нікого вже давно не вражає ідея лиходіїв, що прагнуть свято зірвати. Подібні плани плекали легіони поганців, від Грінча з книг Доктора Сьюза до Баби-Яги на новорічних ранках. У казці Метта Гейґа теж усе це є, однак новинкою можна вважати локацію й історичну епоху, у якій події відбуваються.
    Сюжет розгортається паралельно в Ельфегельмі, місці проживання ельфів і Батечка Різдва, та у вікторіанському Лондоні. У першому свято псують злостиві тролі, що влаштовують землетрус і зривають розвезення подарунків. У другому ми із сумом спостерігаємо за 10-річною Амелією та її чорним котом. Дівчинка втрачає маму й мусить докладати зусиль, щоб вижити в страшному робітничому домі. Згодом ці лінії перетнуться. Герої допоможуть одне одному налагодити життя й виконати надважливу місію – зберегти віру дітей у магію Різдва. А ще одержать підтримку з несподіваного боку – від письменника Чарльза Дікенса й самої королеви Вікторії.
    Книга є сиквелом екранізованого твору «Хлопчик на ім’я Різдво», що оповідає про становлення Санта-Клауса. У «Дівчинці...» є деякі згадки про цю історію, але читати її можна незалежно від першої книги, якої, на жаль, немає в нашому фонді.

0 Коментарі