Залюблений в Україну класик єврейської літератури Шолом-Алейхем

    Один з основоположників сучасної белетристики мовою їдиш, Шолом-Алейхем мав тісний зв’язок з Україною. Він не лише тут народився й прожив значну частину життя, а й оспівував її красу, природу, фольклор, змальовував портрети земляків-сучасників. Попри те, що писав їдиш, івритом і російською, у своїй творчості він часто вживав українську лексику, приказки та прислів’я. За майстерну передачу образів й особливе ставлення до дитячої літератури, його називали «єврейським Марком Твеном». Коли ж два автори познайомилися, Марк Твен зізнався, що вважав себе американським Шолом-Алейхемом... 2 березня виповнилося 165 років із дня народження цього видатного єврейського письменника.

    Шолом-Алейхем – це літературний псевдонім Шолома Нухимовича Рабиновича, перекладається він як «мир вам» – традиційне єврейське вітання. Народився майбутній класик у м. Переяславі на Полтавщині в родині дрібного крамаря. Дитячі роки минули в невеличкому містечку Воронькові Полтавської губернії. Але основним місцем проживання майже на все подальше життя для Шолома-Алейхема стала Одеса.

    Мати померла, коли хлопчикові виповнилося 13. Трохи згодом, натхненний «Робінзоном Крузо», він написав власну, єврейську версію повісті й вирішив стати письменником. Тоді ж виникла ідея псевдоніму. Перший письменницький досвід, загалом, був доволі курйозним. Мачуха юнака часто говорила лайливі слова, а хлопець їх ретельно занотовував в алфавітному порядку, плануючи використати колоритну лексику в майбутніх шедеврах.

    Навчався Шолом Нухимович у хедері – єврейській початковій релігійній школі. Згодом під впливом єврейської просвітницької літератури займався самоосвітою, навчався в повітовій школі. У 1876 р. отримав місце домашнього вчителя в єврейського магната Елімелеха Лоєва та три роки навчав його доньку Голде (Ольгу) Лоєву. Між вчителем та ученицею спалахнули почуття. У той момент багатий батько коханої не був готовий до такого соціально нерівного шлюбу, тому Шолом Рабинович втратив роботу. Потім кілька років він працював громадським рабином у Лубнах. Тільки в 1883 р., усупереч волі свого батька, Голде стала дружиною письменника й згодом народила йому шістьох дітей. Цікаво, що через десятиліття вже онука Шолома-Алейхема, Бел Кауфман, стане всесвітньовідомою американською письменницею й педагогом.

    З 1887 по 1905 рр., з перервами, письменник жив у Києві (у своїх творах називав місто Єгупцем), де займався торговельними справами. По правді кажучи, де в чому тесть був правий стосовно нелюбого йому зятя. Після смерті багатого Лоєва Шолом грав на київській біржі, тринькаючи спадок. Навіть 5 років не минуло, як він спустив усі статки й подався в «подорож», бігаючи від кредиторів.

    Після єврейських погромів у Києві в жовтні 1905 р. Шолом-Алейхем переїхав до Львова. Попри такий несправедливий досвід, письменник нерідко описував мирне співжиття євреїв з українцями. Так, в оповіданні «Пасха на селі» він любовно змалював дружбу українського та єврейського хлопчиків Хведька та Файтла. У ліричній повісті «Пісня над піснями» єврейський юнак Шимек зворушливо говорить про українську природу, як про рідну: «Я бачу небо, відчуваю теплий вітерець, чую, як пташки щебечуть, цвірінькають, літають над нашими головами. Це – наше небо, наш вітерець, наші пташки, все наше, наше, наше!». На адресу Львова в автора теж є чимало привітних слів.

    За життя Шолом-Алейхем чимало подорожував. У різний час він відвідував Женеву, Лондон, Варшаву, Вільно, Берлін та інші міста світу, де виступав перед своїми читачами. У 1907 – 1914 рр. він жив із родиною в Італії та Швейцарії, згодом – у Німеччині. Напередодні Першої світової війни хворий на туберкульоз легенів письменник їздив на лікування до інших європейських країн, а потім із політичних причин був змушений емігрувати до США.

    Незважаючи на невиліковну хворобу, Шолом-Алейхем до самої смерті виявляв незламну енергію та невичерпну жагу творчості, постійно влаштовуючи творчі гастролі з публічними читаннями та усними виступами. Помер він 13 травня 1916 р. в Америці, де й був похований – у Квінсі. До речі, число 13 він завжди панічно оминав, навіть сторінки рукописів нумерував: 12, 12 а, 14. Але долю, як виявилося, не оминеш...

    Шолом-Алейхем писав романи, п’єси, статті, повісті й оповідання. Лік останніх іде на сотні. Англійською були перекладені такі його роботи, як: «Пригоди Менахема-Мендл», «У Бурі», «Хлопчик Мотл». Українською автора активно перекладали ще за його життя. У нашій країні найбільше відомі його цикли оповідань про Тев’є-молочаря, улюбленого героя самого автора. Не в останню чергу так сталося завдяки театральним постановкам. Так, роль Тев’є на сцені виконував знаменитий Богдан Ступка – у творчій кар’єрі актора цей образ став знаковим.