Белетрист, дипломат, мандрівник й учасник гучних скандалів Сомерсет Моем

    Фантастично успішний і багатий белетрист, який написав близько 80 творів (з них 21 роман) і відомий сповненим пригодами життям – Вільям Сомерсет Моем. Англійський прозаїк, драматург, есеїст, літературний критик народився 25 січня 150 років тому. Наприкінці ХХ ст. його популярність на батьківщині дещо згасла, однак він і досі лишається знаним і читаним, особливо чомусь у країнах Східної Європи. При цьому в історію він увійшов не лише як професійний письменник, але і як англійський дипломат, що мав кілька секретних шпигунських місій. У тому числі – завадити російській імперії вийти з Першої світової війни...

    Попри те, що Сомерсет Моем народився й помер за межами Великобританії та більшу частину життя мандрував світами, він був англійським громадянином. І національна належність дуже проявлялася в його характері та творчості. Перший вдих майбутній письменник зробив у Парижі, але на території англійського посольства – батько, спадковий адвокат Роберт Моем, спеціально цього добився, щоб нащадок мав громадянство Англії. Це було життєво важливо, адже Франція, знекровлена війною з Пруссією, встановила правило: усі народжені в країні автоматично вважалися в майбутньому військовозобов’язаними.

    Вирішення однієї проблеми не зробило життя Сомерсета автоматично щасливим. Уже в 10 років він лишився цілковитим сиротою й був змушений поїхати до Генрі Макдональда Моема, який служив вікарієм в англійському місті Вітстебл. Через нервове заїкання, слабке здоров’я й успадкований від батька низький зріст хлопця почали дражнити в школі. Маленький Сомерсет відповідав жорстоким одноліткам взаємністю, демонструючи зверхність й осуд на найменші грішки (нетолерантність виховав у ньому дядько, усіма силами прищеплюючи підопічному пуританську мораль). Стосунки із суворим дядьком-священником насправді теж не складалися, бо хлопець не міг продовжити ані його, ані батьківську справу. Професії адвоката чи будь-якого зв’язаного з ораторською майстерністю фахівця були йому протипоказаними через дефекти мовлення.

    Однак Сомерсет Моем активно виборював місце під сонцем. Здобувши фах терапевта, працював у лондонському шпиталі для бідних, під час Першої світової війни служив водієм санітарного автомобіля, а згодом почав працювати на розвідувальну службу МІ-5. Цікаво, що деякі моменти його біографії Альфред Гічкок потім відобразив у фільмі «Секретний агент». Згодом письменник чимало подорожував усією земною кулею, особливо полюбляючи Східну Азію, Китай, Індію, Океанію, та збирав у цих поїздках матеріал для своїх творів. Кілька років він також прожив в Іспанії. У 1926 році Моем придбав віллу «Мавританіка» на французькій Рив’єрі. Там він і помер у віці 91 року від пневмонії. Цікаво, що згодом цей маєток придбав скандально відомий український олігарх Дмитро Фірташ.

    Сам Моем за життя багато разів був у центрі скандалів. Не в останню чергу через свою виражену гомосексуальність. Хоча замолоду він був одружений із жінкою й удочерив її доньку Мері Елізабет, із роками все частіше віддавав перевагу чоловіками. Останній його партнер Алан Сірл був типовим молодим утриманцем. Саме заради нього вже літній на той час письменник взявся розпродувати колекцію шедеврів живопису на театральну тематику. Така розтрата майбутнього спадку розлютила Мері, і вона в судовому порядку добилася повернення їй значної частини грошей. Тоді вже Моем зрікся її й спробував усиновити... Сірла. Це йому теж не вдалося, завдяки черговому позову Мері. Іншими словами, неприємна й темна історія, водночас, дуже характерна для героїв цього автора.

    Критики часто лаяли Сомерсета за примітивний стиль його творів і численні штампи. Банальність деяких сюжетних поворотів вони пов’язували з раннім театральним успіхом письменника. Його п’єси довго й успішно йшли в театрах, але Моем швидко вирішив порвати зі сценою, бо режисери, як йому здавалося, сильно перекроювали його творіння. Сьогодні ці п’єси здаються типовими для свого часу й сильно застарілими, чого не скажеш про романи, переважно засновані на реальних історіях людей, яких письменник зустрічав упродовж життя.

    Серед найпопулярніших його творів – «Тягар пристрастей людських», автобіографічний роман про художника-невдаху, що став лікарем; «Театр» – про успішну немолоду актрису, її коханців і самообман; «Місяць і мідяки» – роман на основі життя Поля Гогена; «Розмальована вуаль» (альтернативний переклад назви «Візерунковий покрив») – оповідь про вченого-гуманіста, що бореться зі смертельним захворюванням у найбільш неблагополучних регіонах. У переліку дуже вдалих називають також книги «Пироги і пиво, або Скелет у шафі», «Маг», «На жалі бритви». Хай що б казали високочолі критики, звичайні читачі залюбки купляли й зараз продовжують читати книги автора. Вони вважаються блискучим зразком реалізму, розбираються на цитати, постійно перевидаються й регулярно екранізуються.