Анна Каньтох «Таємниця проклятого лісу»

    Як би не намагалася Ніна забути події «Таємниці покинутого монастиря» й замести свої сліди, минуле її наздоганяє. Отримавши від «янголів» магічні здібності й розподіливши сили загиблого Обраного, всі, хто побували в Маркотах, стають об’єктом небезпечного зацікавлення комуністичної влади. І в умовах страху та законослухняності, що панують довкола, діти не мають шансів лишитися непоміченими.

    Одного дня до Ніни в школу приходять двоє військових і забирають її до схованого в закинутому лісі дослідницького інституту Тотенвальд. Там уже мешкають приятелі Ніни за Маркотами – Тамара, Янек, Хуберт – а також чимало інших дітей і підлітків, зібраних за незрозумілими критеріями. В’язні інституту щодня тяжко працюють. А ще над ними проводять дивні експерименти – безболісні, але тривожні своєю незбагненністю. Чого добиваються керівники інституту та їхні підлеглі – озброєні вояки з тваринними прізвиськами? Чому ніхто з дітей не проявляє явних магічних здібностей? За що в’язень може отримати таємничу червону картку й куди відтоді зникає? Хто з друзів може стати зрадником?

    Питання купчаться в голові Ніни, наче рій нав’язливих мух. Успадкований від Обраного розум не може поки відновити всі логічні зв’язки. А ще й привітний, але підозрілий поручник Лис підкидає дівчинці кримінальні загадки й дивні листи, ніби очікуючи чогось від неї... Провалені спроби втечі й трагічні смерті однолітків, покинуте в лісі село й кістяки убитих тварин, загрозливий туман і постріли вночі. Напруга зростає, як і наша тривога за головну героїню та її друзів.

    Друга частина трилогії польської письменниці Анни Каньтох продовжує традиції вдалого містичного трилера й міцно тримає інтригу. Сюжет розвивається динамічно, дивує та вправно лякає. Менша за обсягом, ніж перша частина, «Таємниця проклятого лісу» не має «просідань» і випадкових затягувань. І лоскоче інтерес читача до самого фіналу, де ще можна знайти неочікуваний поворот й інтригу для пошуків продовження.