Любитель масштабних історичних полотен і характерних персонажів Проспер Меріме

    Французький письменник, перекладач, етнограф, археолог й історик Проспер Меріме народився 28 вересня 220 років тому й став активним прихильником жанру класичної новели. Прикметно, що сучасні йому війни та революції цікавили цього науковця мало, хоча на його час їх випало більш ніж достатньо. Значно більше Проспер захоплювався минувшиною й мистецтвом. І досі вміло захоплює цими царинами нас.

    Насправді в зацікавленнях метра немає нічого дивного. Батьки Проспера Меріме обожнювали живопис (хоча за фахом його батько – Жан Франсуа – був ще й хіміком) й регулярно влаштовували для представників французької й англійської богеми домашні посиденьки. Хоча батько наполягав на освіті юриста й слухняний син ретельно закінчив правовий курс у Сорбонні, судові прецеденти його цікавили мало. Зате історія стала другим життєвим призначенням: член Французької академії й сенатор Другої імперії, він чимало мандрував закутками батьківщини й ретельно описував забуті монументи старовини. Його реєстр історичних пам’ятників був настільки повним і точним, що відповідна база даних, яка ведеться міністерством культури Франції з 1978 року, отримала назву «База Меріме».

    Любов до сивої давнини й патріотизм знайшли вираження в численних історичних новелах, драмах і романах. Так, завдяки Меріме, ми чимало знаємо про антифеодальне селянське повстання («Жакерія»); кохання циганки й іспанця на фоні культури ромів («Кармен», що здобула всесвітню славу завдяки однойменній опері Жоржа Бізе); Варфоломіївську ніч і соціально-релігійні обставини, що призвели до кривавої різанини гугенотів, організованої католиками («Хроніка царювання Карла ІХ»), пристрасті й звичаї на о. Корсика («Маттео Фальконе» та «Коломба») тощо.

    Курйозний факт: свою літературну кар’єру Проспер Меріме розпочав із містифікацій. Спочатку він створив блискучу збірку п’єс, буцімто написану актрисою й іспанською громадською діячкою Кларою Гасуль (й особистість, і її біографія були цілком вигаданими). А потім написав близько 30 балад, видавши їх за збірку народних пісень сербів. Остання містифікація була настільки вдалою, що деякі письменники, у тому числі Міцкевич, зробили свою інтерпретацію цих творів, щиро вірячи, що вони переспівують шедеври «братів-слов’ян». Утім, романтичні пригоди, розіграші й спілкування майстер слова полюбляв не лише в літературі. Проспер Меріме був близьким другом Стендаля й нерідко встрявав із ним у сумнівні авантюри.

    Ще цікава інформація: Проспер Меріме був щирим фаном української історії. Він настільки захоплювався устроєм запорізьких козаків і постаттю Богдана Хмельницького, що присвятив їм кілька есеїв і наукових трактатів. Він підтримував листування з Марком Вовчком і навіть намагався перекласти деякі її оповідання.