Улюблениця англійських дошкільнят Джулія Дональдсон

    До дітей звикла дослухатися ювілярка цієї осені Джулія Дональдсон, яка святкує 75-річчя 16 вересня. Українським читачам це ім’я стало більш-менш відомим лише в останні роки, коли вітчизняні видавництва взялися перекладати її веселі книжечки. У Великобританії ж письменницю й сценаристку вже віддавна знає чи не кожне маля, не випадково її твори потрапили в п’ятірку найбільш часто продаваних дитячих видань. Її напопулярніші казки у віршах – «Груффало», «Груффалятко», «Равлик і кит», «Де моя мама?», «Верхи на мітлі», «Людина-гілка» тощо. У її арсеналі понад 120 опублікованих книг, деякі входять до шкільної програми з літератури в Англії. «Груффало» ж перекладений на 40 мов і реалізований накладом понад 10 мільйонів примірників по всьому світу.

    Кумедно, але більшу частину життя Дональдсон прожила не уявляючи себе письменницею. Власне, її стиль існування можна порівняти з філософією гіпі. Вихована в сім’ї творчих людей (мати співала в хорі, батько грав на віолончелі, обидва захоплювалися іноземними мовами, викладали у вишах і взагалі були дуже активними громадянами) у великому гамірному домі (крім батьків і сестрички, вікторіанський триповерховий маєток населяли тітка з дядьком і бабуся), Джулія звикла не заривати в землю талантів.

    Понад двадцять років вона гастролювала з подругою й майбутнім чоловіком по англійських, французьких й італійських містах, нерідко ночуючи в гостелах, наметах, а то і просто неба. Компанія веселої молоді виступала на вулицях, корпоративах і весіллях, спочатку з каверами на пісні відомих виконавців, а потім і з власною творчістю. Джулія і її друг Малкольм навіть для власного весілля поставили оперету, яку розіграли й виконали разом із дружками, старшим боярином та іншими гостями. Творча пара виступала з благодійними концертами в сиротинцях й організовувала свята для діток із малозабезпечених родин. Спілкування з такими малюками й подальший досвід постановок музичних вистав у школах дав майбутній авторці казок чималу поживу для фантазії та знання психології малечі.

    Працюючи редактором у видавництвах і створюючи пісеньки для радіовистав, Джулія незчулася, як взялася за перо. А все тому, що одне видавництво запропонувало їй опублікувати сюжетну пісню окремою книгою з картинками у вигляді віршованої казки. Пані Дональдсон сподобалася ідея, вона розпочала співпрацю з німецьким ілюстратором Акселем Шеффлером і майже відразу здобула славу.

    У доробку Джулії Дональдсон є історії для підлітків на серйозні теми – про сиріт та дітей із психічними розладами (останній сюжет з’явився через психічну хворобу, від якої загинув один із синів письменниці). Однак діти й батьки обожнюють її саме за твори для дошкільнят. Її віршовані казки хвалять за звучні, м’які та зручні для запам’ятовування рими, вражаючу доброту й любов до всього та всіх, яка лунає з кожного слова. А ще за глибоку мораль, зрозумілу навіть найменшим читачам.

    Скажімо, книга «Груффало» у 2009 році отримала премію за підсумками голосування слухачів радіо ВВС як найліпша історія для читання батьками дітям перед сном. Це при тому, що фабула там не надто вигадлива: авторка використала сюжет давньої китайської легенди про дівчинку, за якою суне тигр. Усі на її шляху із жахом розбігаються, і тигр думає, що бояться саме дівчинки, бо вона рухається попереду. Цікаво, що казкарка хотіла зберегти образ тигра, однак не змогла дібрати хорошої рими, тому вигадала нову істоту.