Едіт Несбіт – письменниця, яка вплинула на Льюїса й Ролінґ

    Ще один яскравий приклад класичної письменниці, широко відомої в англійськомовному середовищі, згадуваної в усіх можливих британських літературних рейтингах і мало знайомої українським читачам. Водночас, Едіт Несбіт – не якась там ординарна дитяча авторка із «західного» світу, нехай і дуже вправна. До неї найліпше пасує означення «перша» – майже в усіх професійних аспектах! Вона – зразок жінки, яка першою почала заробляти на життя власне дитячою книгою. Одна із зачинательок жанру авторської казки, фентезі й пригодницької літератури для дітей (бо ми ж пам’ятаємо, що такі метри, як Жуль Верн, Роберт Стівенсон, Майн Рід початково писали для дорослих). Саме її творіння вплинули на Памелу Треверс, Клайва Льюїса, Діану Вінн Джонс, Джоан Ролінґ, продовжувалися й згадувалися багатьма авторитетними письменниками. 15 серпня минає 165 років від дня її народження.

    Нині багато дослідників говорять про те, що своїми сюжетами Едіт намагалася прикрасити власний невдалий шлюб й численні особисті негаразди. Цілком можливо, адже щастям і достатком ця жінка не могла похвалитися ніколи. Вона була молодшою із шести дітей у родині сільськогосподарського хіміка й вчительки (Джон і Сара Несбіт заснували власний сільськогосподарський коледж для обдарованої молоді). Коли Едіт ще не виповнилося чотирьох, батько сімейства помер. Матері із численними нащадками довелося кочувати англійськими селами й, доки були гроші, іспанськими, німецькими та французькими курортами, аби вилікувати тяжко хвору доньку Марію.

    Втомлена численними переїздами й фінансовими проблемами, Едіт за першої нагоди полишила сім’ю й заручилася з банківським клерком Стюартом Смітом. Однак потім її увагу привернув його друг Г’юберт Бланд – і з цього моменту проблеми дівчини почали зростати в геометричній прогресії. Захоплена сильними почуттями, вона на останніх місяцях вагітності вийшла заміж за Бланда (мати, вражена дошлюбним зв’язком доньки, проігнорувала її весілля). Молодик виявився далеким від зразків моральності. Він поселив молоду дружину із сином у крихітному бідному будиночку й сам повернувся до будинку матері, де на нього чекала... інша наречена з дитиною.

    Ще дві дитини – у Несбіт після первістка Пола народилися донька Ірис і син Фабіан – повернули гульвісу в сім’ю, однак його звичок не змінили. Він швидко зав’язав роман із новою пасією, секретаркою Алісою Готсон. У жінки також народилося двоє дітей, яких Г’юберт змусив Едіт прийняти як своїх. Аліса лишилася в їх будинку в якості домогосподарки. Біографи зараз тактовно називають цей шлюб «відкритим»...

    Уже п’ятеро дітей, богемний спосіб життя чоловіка й брак перспектив на якийсь спадок змусив Едіт підробляти всіма можливими для неї засобами. Вона шукала щось пов’язане з літературою, тож робила на замовлення підписи до газетних і книжкових ілюстрацій, писала привітання для листівок, переказувала Шекспіра й біографії англійських королів для юнацтва. Уже після 40 років вона, нарешті, досягла успіху як професійна літераторка. Так, книга-продовження її «Шукачів скарбів» принесла родині 1100 фунтів стерлінгів прибутку. Не менш популярними стали пригодницько-шпигунські «Діти залізниці» та казкова трилогія про виконання бажань (перша книга – «П’ятеро дітей і чудовисько»).

    Утім, навіть великих гонорарів сім’ї не вистачало, хоча вже й Г’юберт взявся за перо, як журналіст. Родина обожнювала галасливі бенкети, тримаючи двері відкритими для богеми й друзів за політичною діяльністю. Подружжя якийсь період захоплювалося соціалізмом і навіть заснувало Фабіанське товариство, прообраз сучасної лейбористської партії. Легке й дещо розгульне життя ледь не закінчилося скандалом: донька Бландів від Аліси Розамунд спробувала втекти з... Гербертом Веллсом. Закохану юнку повернули назад просто з вокзалу, а чарівного соратника по політичній боротьбі й перу виставили за двері.

    Справжнім горем для Едіт стала смерть молодшого сина, 15-річного Фабіана. Щоб поліпшити слабке здоров’я, сімейний лікар зробив йому операцію на мигдалинах. Процедура пройшла вдома й спочатку була успішною. Але потім, через невеликий недогляд і безтурботність батьків закінчилася трагедією: хлопчик не вийшов із наркозу. Вочевидь, почуття вини й спроба продовжити життя синові бодай на сторінках книг надихнули Едіт на ще більш активну творчість. Вона активно дарувала риси власних дітей героям своїх історій і ретельно прописувала присвяти Фабіанові, Полу й Ірис.

    Після смерті Г’юберта й другого шлюбу з корабельним інженером Томасом Такером Едіт Несбіт перестала писати для дітей. Хоча потім ще створювала «дорослі» романи й книги жахів для повнолітніх читачів. Усього вона написала 60 творів для дітей, а для дорослих – 11 романів, численні короткі оповідання й 4 збірки «жахастиків».

    Роботи Едіт Несбіт вплинули на всю подальшу англійськомовну літературу для малечі й підлітків. Цікаво, що деякі майстри пера залюбки продовжили закладені Едіт теми й сюжети. Так, Майкл Муркок написав цикл романів із дорослим Освальдом Бастейблом, героєм роману Несбіт «Шукачі скарбів». А Жаклін Вілсон створила сиквел до трилогії про виконання бажань, назвавши його «Четверо дітей та Воно».