Астрід Ліндґрен. Трилогія про Калле Блюмквіста («Детектив Блюмквіст здобуває славу», «Детектив Блюмквіст ризикує», «Калле Блюмквіст і Расмус»)

    Стиль Астрід Ліндґрен не даремно вважається знаком якості. Її дитячі історії – беззаперечна класика в найкращому значенні цього слова. Легкі, іронічні, сповнені пригод, яскравих образів, соковитих описів, поданих кількома штрихами. А найголовніше – пройняті щирою повагою та любов’ю до дитини, з її особливим світобаченням і потребами.

    Трилогія про Калле Блюмквіста – ще один зразок бездоганної літератури, у якій прекрасно все. Це розповідь про 11-13-річного бешкетника (з кожною частиною він на одне літо старший) та двох його найліпших друзяк – Андерса та Єву-Лотту. Ця трійця не втрачає ані секунди канікул, вигадуючи пригоди й встрягаючи в халепи.

    Улюблена їхня розвага – Війна Троянд, яку вони запекло ведуть з іншою трійцею дітлахів. Насправді всі шестеро чудово ладнають, але літо на те й літо, щоб влаштовувати епічні битви. Тому лицарі Білої Троянди (наша трійця на чолі з Андерсом) і Червоної Троянди (Сікстен і два інші розбишаки) влаштовують одне з одним бої, облоги, захоплення полонених, викрадення секретних документів. І перехоплення одне в одного Великого Мумрика – каменя дивної форми, буцімто наділеного здатністю до чудес.

    Але є в Калле й інша мета Він мріє стати зіркою криміналістики. Тому ретельно вивчає речові докази й вистежує злочинців, навіть коли найбільший злочин їхнього містечка – викрадення місцевим п’яничкою слоїка з церковними пожертвами. Друзі сміються з майбутнього Шерлока Голмса, переконані, що в їхньому маленькому світі нічого по-справжньому страшного ніколи не станеться. Але на стрільця і звір біжить...

    Спочатку до Лільчепінга прибуває грабіжник із краденими діамантами й обманутими поплічниками на хвості. Потім якийсь боржник у розпачі вбиває лихваря. А в третій книзі зловмисники викрадають дитину, прагнучи змусити батька видати їм секретні розробки зброї. І в усіх трьох випадках без Калле Блюмквіста правосуддю не обійтися!

    На захист Калле: в стосунках із лиходіями він лишається обережним і за найменшої нагоди звертається по допомогу до батьків. До дорослих діти тут узагалі ставляться з належною довірою, визнаючи за ними правду в серйозних і небезпечних питаннях. Попри кримінальну канву книжки про Блюмквіста не є детективами, адже здебільшого ми знаємо винуватця від початку. Однак це все одно захопливе пригодницьке читання, де кожен зловмисник отримує по заслугах, а добро й дитинство завжди перемагають.