Олівер Сакс «Пробудження»

    Книгу «Пробудження» Олівера Сакса називають повноцінним дослідженням життя групи пацієнтів із сонною хворобою. У той час, коли люди з постенцефалітним синдромом вважалися безнадійними, адже ліків від цього недуга не було, молодий лікар-невролог використав у своїй практиці новий препарат. «Ефект пробудження» був справжнім потрясінням як для медичної спільноти, так і для самих пацієнтів. Про що ця книга? Насамперед про примирення з хворобою, про страждання та безнадійність, про спроби зцілення й самотність. А самотність для таких безнадійно хворих і всіма забутих людей, за їхніми твердженнями, гірше смерті.

    Після свого виходу на світовий ринок книга набула такої популярності, що видавалася ще декілька разів із доповненнями автора. Більше того, за її мотивами в 1990 році було знято однойменний фільм із Робіном Вільямсом та Робертом де Ніро в головних ролях. Про його успішність свідчать численні нагороди, зокрема, 3 номінації на «Оскар».

    Книга розпочинається з подяки автора, передмов до двох попередніх видань та вступу до видання 1990 року, де лікар описує свій нелегкий шлях до визнання. Адже спочатку ніхто не вірив в успіх його лікування, а відтак його мемуари не визнавали фаховою літературою.

    Наступна частина – пролог – включає в себе розповіді автора-медика про хворобу Паркінсона загалом та сонну хворобу (причини, лікування, наслідки). Цікавим розділом є опис життя пацієнтів у шпиталі «Маунт-Кармел». Автор розказує, як елітна свого часу лікарня всього за кілька років перетворилася на медичний заклад, де важкохворих практично покинули напризволяще.

    І от поява в шпиталі молодого, амбітного й талановитого у своїй сфері спеціаліста – невролога та нейропсихолога Олівера Сакса – дала надію на життя та в міру нормальне існування для пацієнтів із постенцефалітним синдромом. Вони не лише прокинулися після кількох десятиліть сонного стану, виринули із забуття, для багатьох із них з’явився новий сенс у житті: не лише вижити, а й спробувати повноцінно функціонувати разом із недугом. Використання Саксом леводопи, яку називали «чудо-ліками», мало результати як добрі, так і катастрофічні для деяких хворих. Адже спочатку важко було підібрати оптимальну дозу для кожного пацієнта, тому важливий був індивідуальний підхід до кожного, який міг вартувати людині життя, і Сакс це прекрасно розумів.

    Основна частина книги – це історії хвороби та життя, можна сказати, біографії 20 пацієнтів. Олівер Сакс, щоб не порушити професійної таємниці, змінив назву та місце розташування шпиталю, де розгортаються події, а також змінив імена своїх пацієнтів. Він зумів детально й зрозуміло будь-якому читачеві описати їхні характери, відчуття, світосприйняття та реакції на своє інноваційне лікування.

    Автор розповідає, що деякі з хворих, незважаючи на значний прогрес у лікуванні, просто не змогли змиритися зі змінами у світі й самі поверталися назад у «заморожений» транс.

    Після історій пацієнтів лікар описує перспективи, а для більшості хворих, навіть після прекрасного первинного результату, вони не надто позитивні. Далі – епілог, який автор написав через десятиліття після завершення історій «Пробудження», де розмірковує про ефективність лікування та розповідає про пацієнтів, які на той час ще залишалися живими.

    Книга відзначається легкістю викладу, незважаючи на доволі гнітючу тему. Навіть якщо абсолютно не розбиратися в медицині, примітки внизу сторінки та майже 100 сторінок додатків, які включають в себе словник термінів, допоможуть дуже швидко зрозуміти незнайомі назви та імена медичних світил. Хороша структура книги. А ще наприкінці є бібліографія, правда, англійською мовою.

    У цілому, цікаво, пізнавально, місцями – страшно від описаних страждань, які переживали пацієнти із сонною хворобою. Мемуари Олівера Сакса будуть цікаві не лише вузькопрофільним лікарям, а й широкому колу читачів, які захоплюються психологією, медициною та безмежними можливостями людського мозку.