Захаріас Топеліус «Казки»

    Європейські народні та й авторські казки дещо схожі між собою й сильно відрізняються від, скажімо, східного чи африканського фольклору. Їхні мотиви, рішення й пригоди персонажів нам близькі й тому подобаються дітлашні однаково що в ХІХ, що у ХХІ столітті. Твори фінського письменника Захаріаса Топеліуса – не виняток. Принцеси й винахідливі селянські діти в них поводяться дуже схоже на героїв казок братів Гримм, Шарля Перро та й української усної народної творчості.

    Прикладів багато. Так, старий трухлявий пеньок винагороджує сумирну, чуйну й добру Сину із Самарбю різними дивами, тоді як її злісні зведені брати-сестри жорстоко отримують на горіхи. Достоту так само, як персонажі української народної казки «Кобиляча голова»! Принцесу Адальмину феї в подарунок при народженні наділяють небаченою вродою й розумом («Адальминина перлина»). Морський цар Атола наділяє зажерливу стару Лососиху, дружину рибалки, дарами, доки та вкрай не знахабніє («Подарунок морського царя»). Головний герой «Казки про старого гнома», як йому й годиться, живе в запліснявілій темній печері й тремтить над своїми скарбами.

    Водночас, вистачає серед творів автора й дуже оригінальних, сповнених зачудування фінською природою й національним характером фінів казок. Діти в «Казці про березу та зірку» шукають шлях на Батьківщину, розорену війною, намагаючись впізнати батьківську хату за деревом у дворі. Водяна лілея мріє про одруження із зеленим дубком. Злий троль, обернений тигром, краде перську принцесу Ліннагуль і за непоступливість перетворює її на квіти ялівцю. А спалену смереку добра хмара винагороджує за прагнення до неба тим, що розвіює її попіл над найвищими горами.

    Казки Топеліуса сповнені поетичності, романтики, мрійливості. І навіть прості сюжети видаються не стільки повчальними, скільки просто добрими й красивими. Тому їх і рекомендують читати українським дітям дошкільного та молодшого шкільного віку.