Казкар-«еколог» і митець лінгвістичних жартів Ено Рауд

    Ено Рауд – письменник сьогодні не надто тиражований і добряче призабутий (доступною українським читачам його творчість робила колись радянська традиція публікувати літературні новинки «братніх народів»). Однак це несправедливо: естонський казкар цілком може сподобатися сучасним дітлахам. Адже його чарівні історії й віршики теплі, добрі й вічно актуальні. 15 лютого минуло 95 років від дня його народження.

    Найвідоміші й на Батьківщині, і за її межами твори Ено Рауда – цикл про пригоди Муфтика, Півчеревичка й Мохобородька та казка про Сіпсика. Перша трійця персонажів глибоко запала в душу малюкам своєю яскравістю й певною ексцентричністю. Це свого роду гноми, чи то пак подібні до них істоти на ймення наксітралі. Вони мешкають повсюди, та особливо полюбляють кіоски з морозивом. Три представники цих чарівних створінь, згідно з історією Ено Рауда, стали ледве не національними героями у своєму містечку. Вони порятували екосистему своєї малої батьківщини від нашестя хижих котів, а потім – від злісних щурів. Та й узагалі завжди ніжно, дбайливо й уважно ставилися до навколишнього світу.

    Пронизлива екологічна й природозахисна тематика й відрізняє цикл Ено Рауда – з таких питань письменники звертаються до своїх читачів нечасто. Але неймовірна харизма Мохобородька з брусницями в бороді, Муфтика з червоним автофургоном-домівкою й домашнім улюбленцем песиком на прізвисько «Комір», легкого на підйом Півчеревичка з відрізаними носаками у взутті здобула немало прихильників серед дітей молодшого шкільного віку. Цікаво, що сам Ено Рауд ототожнював себе з Мохобородьком – це видно хоча б із його першого літературного псевдоніму «Мохова Борода», під яким він написав перші твори ще в десятирічному віці.

    До речі, нічого дивного немає в тому, що Рауд почав вигадувати історії так рано. Він походив із творчої сім’ї й продовжив цю традицію в зрілому житті. Так, батько Ено – відомий естонський поет Март Рауд, сестра – художниця Ану Рауд. Дружиною автора стала дитяча письменниця й перекладач Айно Первік. Та ще й діти не підвели: Рейн Рауд реалізувався як письменник, японіст і поліглот (знає понад 30 мов), Міхкель Рауд – як музикант, а донька Пірет Рауд – як художниця. Остання навіть проілюструвала одну з книг батька.

    Ще один герой Ено Рауда – Сіпсик – справжній символ естонської дитячої літератури. Це кумедна лялька з чорним волоссям у білому костюмчику в блакитну смужку (впізнаваним цей образ зробив перший ілюстратор книги Едгар Вальтер), яку для меншої сестрички Ану пошив братик Март. Спочатку іграшка вийшла незугарна й розчарувала маленького майстра, та потім увесь смуток випарувався: Сіпсик ожив і став спілкуватися з дітьми (щоправда, чути його могли лише Март й Ану). Він спонукав малечу до пригод: дітлахи залазили з лялькою на дах будинку, відправляли її на Місяць, боролися з осами тощо. Обидві ці книги настільки подобалися естонським і закордонним читачам, що в 1974 році ім’я Ено Рауда занесли в міжнародний Почесний список Г.-Х. Андерсена.

    Письменник не обмежився лише двома книжками для малюків. Він писав і для підлітків (наприклад, «Історію з «літаючими тарілками», «Вогонь у затіненому місті» тощо), створював сценарії для мультфільмів і кінострічок, переказав для дітей естонський епос «Калевіпоег». А ще викликав у дошкільників захват збірками віршів, побудованих на грі слів, асоціаціях і кумедних образах. Ено Рауд настільки вправно й вигадливо експериментував з мовою, що критики казали про нього: «Розвиває лінгвістичне почуття гумору в дітей». Не дивно, що перекладати його поезію бралося небагато спеціалістів: звуконаслідування й каламбури завжди дуже складно перекладати. Зараз й узагалі за кордоном не з’являється таких перекладів, вірші перевидають лише естонські видавництва.

    На щастя, цього не скажеш про казки: їх успішно інтерпретували для англійських, німецьких, данських, фінських дітей. Українськомовний читач також може ознайомитися з пригодами наксітралів і Сіпсика у перекладах від видавництв «Веселка» і «Школа». Між іншим, у нашій бібліотеці ви також зможете знайти ці книги, навіть їхні найновіші примірники, опубліковані у 2000-х роках.