Дмитро Павличко «Золоторогий олень»

Пам’яті видатного українця, який відійшов у засвіти 29 січня...

У численних статтях, опублікованих як останню шану Дмитрові Павличку, часом пишуть, що якби він створив лише «Два кольори», уже б навіки закарбував своє ім’я на скрижалях національної культури. У тім-то й річ, що створив він не тільки їх! Збірка інтимної й філософської лірики «Таємниця твого обличчя», «Сонети», переклади з англійської, іспанської, італійської, французької, португальської, їдиш та багатьох слов’янських мов, літературознавчі праці, редакторська робота в журналі «Всесвіт», – це не вичерпний перелік усіх заслуг Дмитра Васильовича перед культурою.

Але сьогодні мова піде про його класичну віршовану поему для дітей, що багато років тішить і маленьких читачів, і їхніх батьків. Доволі проста за сюжетом казка оповідає про оленя із золотими рогами, якого людська жадібність позбавляє волі, кохання й віри в добро. Однак дружба простого гуцульського хлопчика-сопілкаря, гаряче серце й переконання в тому, що свобода – то і є життя, долають перешкоди. Так благородна тварина стає легендою та символом, а Карпати – омріяним чарівним краєм, де все можливо.

Видання в новій редакції від видавництва «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га» з багатими на кольори ілюстраціями Ольги Кваші має вигляд справжнього мистецького альбому, що його приємно читати й розглядати годинами. Гірські ліси, величні тварини, на хутрі яких можна роздивитися кожну волосинку, розкішне вбрання королів, оздоблення палаців й імітація традиційних гуцульських кахлів на форзаці... Це насолода для очей, пожива для фантазії, поштовх до мрій про мандри й магію.

Черкаську обласну бібліотеку для дітей з дозволу авторки прикрашють кілька панно з роботами Ольги Кваші. Саме на фоні одного з них ми й спробували продовжити обкладинку цієї красивої книги. Запрошуємо оцінити всі принади видання у відеогорталці. І звісно ж, приходьте до нас читати плавну, ніжну, бездоганну поезію Дмитра Павличка, вона залишиться на століття.