Серія фентезійних повістей всесвітньовідомого ірландського письменника Йона Колфера – камінь спотикання між дорослими й маленькими читачами. Чимало батьків не сприймають вчинки й гумор головних героїв таких книг, а от дітлахи від них у захваті. Справа в тому, що Артеміс Фаул – підліток, м’яко кажучи, не бездоганних моральних орієнтирів. Та що вже там, він справжній 12-річний геній злочинного світу! Має видатний мозок, незліченні батьківські статки, одержані не зовсім законно, і тренованого та вкрай небезпечного особистого охоронця Батлера (в інших перекладах – Домовик і Дворецький) на побігеньках. 

    Принаймні в першому томі пригод, що в старій версії видавництва «Школа» має підзаголовок «Розум проти чарів», Артеміс саме такий. Хитрощами він роздобуває таємну ельфійську Біблію й розшифровує всі записані там закони підземного світу. Колись гобліни, гноми, ельфи, кентаври та інші наділені магією істоти заховалися біля земного ядра й збудували там кілька величезних міст. Їхні технології набагато перевершують людські, а основне прагнення – тримати своє існування в секреті від Людей Бруду (так вони називають земних мешканців). Утім, в Артеміса Фаула інші ідеї на цей рахунок. Він викрадає ельфійку Холлі Шорт і вимагає за неї викуп... 

    Щоправда, надалі хлопець стає більш симпатичним. Дорослішаючи, він трохи олюднюється й під впливом Холлі, гнома-злочинця Діґґумса й низки інших цікавих персонажів навіть починає рятувати світ. Спочатку сприяє підземним мешканцям у придушенні гоблінського повстання й на знак подяки отримує від них допомогу в порятунку викраденого батька («Місія в Арктику»). Потім відбирає в іншого злочинного генія викрадені ельфійські технології («Код вічности»), припиняє помсту підступної піксі («Зрада Опал»), вступає в протидію з демонами («Утрачена колонія»). Усі ці пригоди тримають у напрузі, виписані кумедно й правдоподібно. І вже мають узагальнену свіжу екранізацію з принципово зміщеними акцентами. 

    У бібліотеці наявні перші 5 книг серії. 3 – 5 томи – у новому, сучасному й стильному, виданні «Ранку», завдяки Українському інституту книги.

0 Коментарі