Майстер інтриги й сенсації Вілкі Коллінз

    8 січня минуло 198 років від дня народження талановитого англійського письменника, одного із засновників детективного жанру Вілкі Коллінза. Так, дата не кругла, та дуже вже хотілося розказати про цю неординарну людину… Готичні, містичні, сповнені мелодраматизму й того, що сучасні критики називають саспенсом, історії не тільки зробили Вілкі Коллінза популярним на весь світ романістом і забезпечили надійне місце в історії літератури. Вони допомогли йому втримувати яку-не-яку повагу товаришів в елітному приватному пансіоні (талант оповідача – єдине, що допомагало хлопцеві з небагатої родини уникати образ і принижень, старші учні навіть платили йому за чергову «страшилку» опівночі).

    Батько Вілкі, досить обговорюваний на свій час художник Вільям Коллінз, чи не крізь усе життя проніс нестримне бажання «не бути, а здаватися». Він любив обертатися в богемному середовищі й колі аристократії, а це вимагало від родини певної поведінки. Наприклад, звичаю влаштовувати пишні бенкети. Оскільки статків на такі претензії сім’ї катастрофічно бракувало, вони по кілька місяців економили на всьому, обмежуючи себе в їжі, аби потім не «втратити лице». Однак їхні зусилля видавалися насправді багатим співвітчизникам жалюгідними. Цей дискомфорт Вілкі засвоїв надовго й надалі став ощадливим аж до скупості. Те саме небажання сунутися в лави аристократів змусило його навідріз відмовитися від навчання в Оксфорді (батько – ініціатор ідеї – міг би й наполягти, але грошей на навчання сина йому б усе одно не вистачило).

     Водночас, деякі хороші риси характеру Вілкі від свого батька таки успадкував. Наприклад, ретельність і наполегливість у роботі. Аби створити власний метод письма, він навіть вступив навчатися в юридичну контору й постійно відвідував судові засідання. Надалі це дозволило йому розкривати в книгах інтригу поступово, ніби наслідуючи порядок оголошення свідчень очевидців, обвинувачуваних, захисників і прокурорів. Розв’язки й оголошення злочинця читачам доводилося чекати до останніх сторінок, та закінчення їх не розчаровувало – воно завжди було щасливим. 

    Цікаво, що Коллінз – автор 30 романів, понад 60 оповідань, 14 п’єс – залишився в історії насамперед як творець сенсаційного сімейного твору «Жінка в білому» (суміші готичного жаху й детективної історії на фоні тихого вікторіанського романтизму) та прабатька сучасного детективного роману «Місячний камінь». Хоча на свій час на брак слави він не жалівся. Вілкі Коллінз близько товаришував із Чарльзом Дікенсом і навіть написав у тандемі з ним кілька дотепних різножанрових творів. Дікенс був його головним порадником, другом, редактором, а іноді й суперником. Коллінз же своєю «Жінкою в білому» в багато разів збільшив наклади журналу «Круглий рік», видавцем якого був Дікенс. На якийсь момент наклад видання досяг безпрецедентної на свій час цифри – 35 тисяч примірників, фани навіть вставали в чергу, аби придбати черговий випуск журналу з уривком роману. Письменник і драматург відчував, що ця книга – одна з вершин його кар’єри, мабуть, саме тому заповів в епітафії до свого посмертного пам’ятника написати: «Вілкі Коллінз, автор «Жінки в білому» та інших творів».