Якщо ви гадаєте, що таємні кімнати трапляються тільки в Гоґвортсі й доступні виключно Гаррі Поттеру, то ви ще не читали творіння Олександра Гавроша. Засекречений пращурами й нещодавно віднайдений закапелок у Музеї раритетів при Києво-Печерській лаврі не містить агресивних монстрів чи магічних артефактів. Однак для залюблених в історію та національну культуру може стати справжнім порталом в інші світи. 

    Єдиного героя в цій фантастичній пригодницькій повісті немає. Кожен потрошку вивчає дивовижну знахідку, залежно від світогляду й гостроти розуму. А вивчати таки є що! Адже в таємній кімнаті віднайдено справжнісіньку машину часу, яка дозволяє опинитися в ХVII столітті й познайомитися з видатним енциклопедистом, лексикографом і друкарем Памвом Бериндою. Романові Лук’яновичу – директорові Музею раритетів, «людині епохи Відродження» й справжньому водограю ідей – більшого й не треба, сам факт розмови з видатним українцем минувщини вражає його в саме серце. Молоденька співробітниця Яна Приймак теж щиро захоплена подорожжю в століттях і готова душу віддати за розглядання й дослідження стародруків. Зовсім інші амбіції в досвідченого журналіста й недосвідченого письменника Мирона Клаповуха: він мріє написати щось вікопомне. І нагода поглянути, як жилося землякам у часи до Богдана Хмельницького, стає для нього найкращим дарунком долі. 

    У чарівне надвечір’я Дня святого Миколая всі ці герої зійдуться в одному місці, щоб потрапити в найголовнішу пригоду свого життя. А з ними коридорами століть помандрують і читачі. Книга, розрахована на молодших підлітків, не вразить детальним розбором характерів і карколомними пригодами. І персонажі, і події тут накидані короткими приблизними мазками, кожен із яких міг би стати окремим великим романом. Однак як захоплива подорож в історію на 1-2 вечори повість таки працює. А за рахунок легкої мови, гумору й цікавих пізнавальних деталей ще й затягує. 

    Видання наявне у фонді бібліотеки завдяки Українському інституту книги.

0 Коментарі