Похмурий філософ Вільям Ґолдінг

     Моторошна, навіть страшна, історія-притча про людський колектив, що забув усякі моральні табу й втратив людську подобу на незаселеному острові, стала першим і найуспішнішим романом, написаним сьогоднішнім ювіляром – Вільямом Ґолдінгом – за майже 40-річну літературну кар’єру. Ще більшої жахності твору «Володар мух» надає той факт, що здичавілі на острові істоти на початку були дітьми… 

    Парадоксальний факт: сам Ґолдінг, за чутками, популярності свого найвідомішого дітища не розумів, ставився до неї з іронією, а наприкінці життя не наважився перечитати початковий рукопис («Володар…» побачив світ жорстко відредагованим), щоб остаточно не розчаруватися у своєму письменницькому хисті. Читачі, а потім і літературні критики з майстром пера не погодилися – і сьогодні книга входить до всіх можливих переліків найвидатніших англійськомовних видань ХХ століття. Тим більш дивним видається такий факт: перед тим, як майбутній редактор у буквальному значенні витягнув страшну притчу зі смітника, рукопис був забракований 21 (!) видавництвом. Цікаво, для чого автор, що, за його словами, настільки не любив цей твір, із такою наполегливістю його розсилав по всіх усюдах, вперто долаючи відмови й насмішки?.. 

    Класик сучасної доби, похмурий філософ, лауреат Нобелівської премії з літератури, Букерівської премії і ще низки значних нагород, Вільям Ґолдінг народився 110 років тому в графстві Корнволл (Великобританія). Його сім’я зубожілих інтелектуалів – шкільного вчителя з природничих наук та психічно нестабільної феміністки – не могла похвалитися значними статками. Тож хлопчик, не надто багато вбраний, дещо занедбаний і самотній, постійно потерпав від насмішок і снобізму більш заможних однолітків. Подальше життя теж не завжди тішило його приємними сюрпризами. Вступивши до Оксфорда, за бажанням батьків, на факультет природничих наук, за два роки він відчув, що професія йому не пасує. І захопився англійською філологією. Пізніше розпочалася Друга світова війна, під час якої він надивився чимало страхіть, воюючи на ракетоносці в морі. Повернувшись із фронту, Ґолдінг сказав афористичну фразу: «Я почав розуміти, на що здатні люди. Усякий, хто пройшов війну й не зрозумів, що люди чинять зло так само легко, як бджола виробляє мед, – або сліпий, або не сповна розуму». 

    Усе це, вкупі з власним нездоровим інтересом до насильства й чимось темним і недобрим, затаєним глибоко в душі (про це свідчив і сам літератор у щоденниках, і його біографи, і донька), підштовхнуло Вільяма до створення філософських, похмурих, повчальних і дещо апокаліптичних історій, що принесли йому славу «втомленого пророка» й невиправного песиміста. Крім «Володаря мух», Ґолдінг відомий романами «Спадкоємці», «Крадій Мартин», «Шпиль», «Вільне падіння», «Видима темрява», а також численними новелами, публіцистичними замітками, лекціями-трактуваннями власних історій. Читати його навряд чи варто в занадто молодому віці: дуже вже психологічно тяжкі ці книги, хоч і читаються швидко за рахунок пригодницької фабули. Однак прочитати їх таки слід: саме така література виховує характер і змушує шукати відповідей на непрості запитання у власному серці.