Поліглот, сходознавець, філолог і філософ Агатангел Кримський

    15 січня світ відзначає 150-річчя від дня народження геніальної людини – поліглота, науковця, письменника, унікального українського орієнталіста Агатангела Юхимовича Кримського. Знавець 60 мов (у тому числі класичних, романських, тюркських), автор близько 1025 наукових і художніх творів, він стояв біля витоків Академії наук України й за правом внесений до переліку видатних діячів світу, затвердженого XVI сесією Генеральної Асамблеї ЮНЕСКО. 

    Агатангел Кримський вивчав історію, культуру, літературу Туреччини, Ірану, арабських країн. Завдяки його зусиллям, українською «заговорили» поезії Антари, Омара Хайяма, Сааді, Хафіза, Міхрі-хатун, Фірдоусі та багатьох інших, у тому числі західноєвропейських поетів. Неабияку частку душі він віддав і славістиці, зокрема вивченню й популяризації української філології, етнографії та антропології. Разом із С. Єфремовим та Г. Голоскевичем, науковець видав багатотомний Російсько-український словник, ще раніше опублікував «Українську граматику» – своєрідний (і перший у своєму роді!) історичний коментар до розвитку української мови і, водночас, аналіз її сучасного стану. Він був укладачем одного з перших українських правописів. А ще вивчав звичаї та діалектичні особливості Звенигородки, з якою було пов’язане його дитинство та й доросле життя. Наприклад, над збіркою «Звенигородщина. Шевченкова батьківщина з погляду етнографічного та діалектичного» Агатангел Кримський працював майже сорок років. Підготовлена до друку в 1930 році, вона так і не побачила масового читача... Опублікували її аж у 2009 році. І це все при тому, що бути українцем, обстоювати українське – його особистий вибір! Ця людина мала кримськотатарське походження з домішками білоруської крові зі сторони батька, а ще гени поляків і литовців – з боку матері.

    Науковець підтримував тісні зв’язки з тогочасною українською інтелігенцією – письменниками, вченими, громадськими діячами. Чимало знаних фахівців, як-от академіки О. Корчак-Чепурківський, М. Птуха, П. Стебницький зобов’язані йому порятунком від переслідувань – Агатангел Юхимович активно вступався за колег, пишучи листи й звертаючись напряму до радянських можновладців. Певно, що такий неприємний для владників ентузіазм авторитетного патріота не міг лишатися непоміченим. З 1929 року він особисто та близькі до нього люди зазнавали опали. Його названого сина ув’язнили й довели до самогубства, самого науковця позбавили можливості провадити наукову діяльність і публікуватися. А в 1941 року немічного після інсульту чоловіка взагалі заарештували й відіслали по етапу до Казахстану. Кажуть, він ще змушений був виправляти граматичні помилки в протоколах своїх же допитів, укладених неосвіченим слідчим…

    Дізнатися більше про долю й багатий науковий спадок Агатангела Кримського, а також з’ясувати, які книги про нього краще почитати, ви зможете, якщо ознайомитеся з інтерактивним ресурсом «Велетень української науки Агатангел Кримський» на сайті Черкаської обласної бібліотеки для дітей.