Юстейн Ґордер «Різдвяна містерія»

 
    Переддень Різдва – час, коли мимохіть починаєш вірити в містику й магію. Коли стоншуються кордони між епохами та просторами, надто віддалене й чуже стає зненацька близьким і рідним. Кожен із двадцяти чотирьох грудневих днів через нове віконечко на давньому календарі відкриває хлопчикові Йоакиму незнаний йому світ – світ долі Елізабет Гансен, яка біжить за ягням із дзвіночком на шиї, що втекло з відділу м’яких іграшок у великому торговельному центрі.

    Дівчинка не тямить, як стрімко на зміну передріздвяному снігу з’являються квіти, а перед очима зринає Янгол. Тепер Елізабет знає, куди квапиться ягня. Та чи зважиться вона мандрувати далі, бо ж це подорож не лише в просторі, а й часі… То – «наче бігти за вітром – чи мчати донизу по ескалатору». 

    Загадкова Елізабет із ягням тепер стає і його, Йоакима, таємницею. А таємниці варто зберігати в замкненій ключем скриньці… 

    Усе починається 1 грудня – саме тоді «…мабуть, стрілкам годинника так набридло рік у рік рухатися в одному й тому ж напрямку, що вони раптом пішли у протилежному». 

    Аби збагнути таїну Елізабет, вам доведеться прочитати 24 розділи, тим самим відчиняючи разом із Йоакимом 24 віконечки. І хтозна, можливо, саме на Святвечір сивочола Елізабет Гансен таки подзвонить у двері… 

    Бо ж норвезький письменник Юстейн Ґордер акцентує віру в те, що «мистецтво складати оповідки є частинкою тої небесної благодаті, що спустилася на землю».