Знавець «проблемних» підлітків Жаклін Вілсон

    А у вас буває так, що ви потрапляєте під вплив письменника заочно? Й готові полюбити його книги ще до прочитання?.. От у мене так сталося із нинішньою ювіляркою Жаклін Вілсон – 17 грудня літераторка святкує 75-річний ювілей. Про її життя в українськомовному сегменті Інтернету не так багато відомостей, хоча вона знана й дуже шанована на Батьківщині – у Великобританії. Там вона лауреат купи нагород, із близько 40 її книг 14 втрапили до переліку «200 найкращих книг за версією ВВС» у 2003 році. За найпопулярнішим твором Вілсон «Щоденник Трейсі Бікер» знято популярний британський телесеріал каналу ВВС, який здобув чимало фанатів.

     Поверхневе знайомство з рецензіями на її роботи наштовхує на думки про традиції Діккенса й іншу подібну літературу, присвячену непростій долі дитини-сироти або чада з неблагополучної родини. Основна відмінність – твори Вілсон суто дівчачі (хоча й розраховані не лише на молодь, а й на їхніх батьків). Її героїні – сучасні англійські підлітки з купою актуальних побутових проблем. Як вам такий сюжет: двоє сестер 10 і 13 років від різних батьків мають молоду маму з рудими косами й цілком вкриту татуюваннями. Ця жінка – лише вередлива й примхлива малеча в дорослім тілі, яка не хоче й не може ухвалювати самостійних рішень і не вміє організувати життя своїх рідних. Тож діти змушені самі нести відповідальність і за себе, і за непутящу неньку. Або така фабула: у несамостійної й закомплексованої «сірої мишки» на руках гине яскрава улюблена подруга. Згодом покійна повертається до товаришки в образі «янгола», контролюючи кожен крок живої «щасливиці», тиснучи на неї й примушуючи чинити так, як хоче привид. 

    У Вілсон ще чимало подібних історій: про батьків-алкоголіків; вітчимів, що лупцюють дружин і пасербиць; боротьбу з тяжкими хворобами; сироту-забіяку, від якої потерпає весь притулок; про підліткову анорексію й закоханість у молодого вчителя. А ще про те, як усі ці невлаштовані й ображені світом діти не втрачають почуття гумору й віднаходять порятунок у жартах і каламбурах, надії, книжках, любові, захопленнях.

     Власне, й сама Жаклін Вілсон така – дивиться на все з оптимізмом, обожнює свого плюшевого кролика, досі друкує на старезній друкарській машинці й в 16 років мріяла стати водієм автобуса… Про себе каже: «Я тільки трішки багата, аби мати змогу купляти собі багато каблучок і книг. І тільки трішки відома, аби діти іноді впізнавали мене й просили автограф. Але це ЧУДОВО бути письменником».

     До речі, у нашій бібліотеці також є книга цієї авторки – приходьте познайомитися.