Джек Лондон «Серця трьох»
Ця книга – квінтесенція драйву, подій, випробувань і романтики. Це всесвітньовідома пригодницька казка, замішана на присмаку солоних морських крапель, вітру, войовничих вигуках індіанців, міцній дружбі й шаленому коханні. Давній нащадок безжального пірата Генрі Моргана Френсіс вирушає на пошуки скарбів свого предка. При цьому від кровожерного корсара у Френсісі нічого не залишилося: він прекрасний душею, трошки наївний, безкінечно відважний і винахідливий. Дорогою він зустрічає свого гіпотетичного родича Генрі, а далі – прекрасну Леонсію. Цих трьох об᾽єднує спільна мета. І те, що незмінно виникає в таких обставинах між трьома харизматичними молодими людьми, – кохання. Однак суперництво в любовному трикутнику не завадить їм бути відданими одне одному й підставляти плече в складних ситуаціях. А подібних ситуацій у книзі більш ніж достатньо. Разом із героями ви мандруватимете дикими лісами, боротиметеся із численними лиходіями різних національностей, рятуватиметеся від укусів отруйних змій, зустрінете чарівливу королеву Долини Загублених Душ і, звісно ж, полюватимете на скарби давно загиблого народу. Чи буде тут гепі-енд, не скажемо: книга сама дасть відповіді на всі запитання.
Важливий нюанс: цей твір бажано читати в певному віці, десь із 10 до 15 років. Пізніше книга може видатися перенасиченою подіями й трошки банальною. Вона має мало спільного з рештою творчості Джека Лондона – співця суворих північних земель, холодних морів і жорстких витривалих героїв. Він сам зізнавався, що писав книгу (50-у в його доробку) тому, що на голлівудському екрані бракувало таких фільмів. Тож книга має забагато дії із втратою для характерів і дещо запростими рішеннями (наприклад, якщо лиходій став занадто обтяжувати героїв, він швидко й дещо незграбно гине). Однак юне серце, сповнене жаги пригод і пристрастей, пробачить роману всі недоліки й обов᾽язково оцінить його хлоп᾽ячий шарм.
Важливий нюанс: цей твір бажано читати в певному віці, десь із 10 до 15 років. Пізніше книга може видатися перенасиченою подіями й трошки банальною. Вона має мало спільного з рештою творчості Джека Лондона – співця суворих північних земель, холодних морів і жорстких витривалих героїв. Він сам зізнавався, що писав книгу (50-у в його доробку) тому, що на голлівудському екрані бракувало таких фільмів. Тож книга має забагато дії із втратою для характерів і дещо запростими рішеннями (наприклад, якщо лиходій став занадто обтяжувати героїв, він швидко й дещо незграбно гине). Однак юне серце, сповнене жаги пригод і пристрастей, пробачить роману всі недоліки й обов᾽язково оцінить його хлоп᾽ячий шарм.
0 Коментарі