Один із найвизначніших корифеїв класичного українського театру Іван Карпенко-Карий

 

    29 вересня минає 175 років від дня народження видатного українця, драматурга, одного з найпомітніших представників славнозвісного театру корифеїв Івана Карпенка-Карого (справжнє ім’я – Іван Карпович Тобілевич). Усі українські школярі добре знають його як автора блискучих дотепних високохудожніх комедій «Хазяїн», «Сто тисяч», «Мартин Боруля». Театрали шанують як талановитого і правдивого актора, ерудита, театрального публіциста. За своє життя він створив 18 п’єс найрізноманітнішого спрямування. Серед них знаходимо психологічні драми, мелодрами, драматичні балади, сатиричні комедії, трагедії, ліричні комедії, трагікомедії, гротеск, фарс. 

    Він творив нову українську комедію «зі змістом», де сміх проступає крізь сльози, де завжди є людська мораль і різні драматичні побутові колізії з характерним для тієї епохи колоритом. Жіночі персонажі в І. Карпенка-Карого прописані з особливою повагою, теплом і ніжністю до українок. У словах героїв таїться трепетна музичність і глибока філософія. Серед творів майстра трапляються й драми на історичних подіях («Сава Чалий», «Бондарівна», «Паливода XVIII століття»), образи з яких він ще за життя встиг втілити на сцені.

    Цікава історія походження псевдоніму драматурга: він поєднує в собі ім’я батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого – героя п’єси Т. Шевченка «Назар Стодоля». Прикметно, що до театру Іван Тобілевич «прийшов» не відразу. Рокам творчих пошуків у царині мистецтва передували десятиліття праці в канцеляріях, ремісничих цехах, палітурному підприємстві. Якийсь час він навіть служив у повітовому та міському поліцейському управлінні, хоч і вважався дивним поліцейським за м’який характер і несхильність до хабарництва. Коли ж письменник почав публікувати свої п’єси, як літературні доробки вони не мали особливого попиту – тоді драматургічні виправи не сприймалися як жанр, доречний для вдумливого читання (а не для простого перегляду в театрі).

    Утім, це не означає, що до професійних занять театром Іван Тобілевич не «горів» сценою. Навпаки, ще з юних літ він ладен був ходити пішки за пів сотні кілометрів до Єлисаветграда, щоб подивитися «Наталку-Полтавку» у виконанні місцевих акторів, а також виставу шекспірівського «Отелло» за участю видатного афроамериканського трагіка Айри Олдріджа (до речі, товариша Тараса Шевченка) в головній ролі... Та й сам рано почав пробувати власні сили як актор і режисер в аматорському театральному гуртку в Бобринці.

    Іван Карпович – не єдиний представник родини Тобілевичів, які стали знаменитими свого часу. Помітний слід в історії української театральної сцени залишили також його брати Микола Садовський і Панас Саксаганський та сестра Марія Садовська-Барілотті. Непрямими родичами, що теж належали до славетної родини Тобілевичів, були й такі видатні театральні діячі: акторка Софія Дітковська-Тобілевич – друга дружина Івана Карпенка-Карого, Марія Заньковецька, дружина Миколи Садовського, Лідія Квітка, перша дружина Панаса Саксаганського.

    Ще більше інформації про Івана Карпенка-Карого шукайте на сайті Черкаської обласної бібліотеки для дітей у розділі «Бібліотечному фахівцю» (рубрика «Бібліографічні матеріали»).