Письменник з нудьги Едгар Берроуз
Зізнайтеся, ви знаєте, хто «літературний батько» Тарзана? Нерідко цього м’язистого юнака, вихованого мавпами, вважають, у кращому разі, героєм коміксів, плодом уяви кіношників, а то й узагалі фольклорним персонажем. Тим не менш, у нього є цілком солідне літературне підґрунтя – ціла серія книг, створених письменником Едгаром Райзом Берроузом. 145-річчя від дня його народження шанувальники святкують 1 вересня. Попри виразно «неелітарну» стилістику його книг, своєрідного символу масової культури 10 – 40-х років ХХ століття, грандіозний вплив Берроуза на сучасну фантастику й фентезі визнають усі. Що там казати, якщо навіть іменитий Рей Бредбері на ранніх етапах літературної творчості надихався його роботами!
Едгар Берроуз – не професійний літератор. Свою кар’єру він починав як кавалерист (далося взнаки закінчення воєнної академії), сподіваючись знайти у військовій службі можливості для пригод й авантюр. На жаль, реальність виявилася зовсім неромантичною і навіть… нудною (у житті провінційного військового в штаті Аризона наприкінці ХІХ століття було не так багато роботи й ще менше яскравих подій). З того часу майбутній знаменитий автор встиг спробувати купу своєрідних професій: пастуха-ковбоя й продавця в Айдахо, на золотих копальнях в Орегоні, полісмена в Солт-Лейк-Сіті, клерка в чиказьких конторах, бухгалтера, комівояжера. Насправді, у 35 років, маючи дружину й трьох дітей та не маючи солідного заробітку, він лишався невдахою, не задоволеним життям. Усі його прожекти й авантюри зазнавали якщо не фіаско, то точно не тих результатів, на які він сподівався.
Так і сталося, що мріючи про значно яскравіше й більш насичене життя й зачитуючись популярними тоді pulp-журналами, Берроуз почав писати вечорами на звороті бухгалтерських бланків свою першу історію про подорож на Марс. [До речі, кінострічку про пригоди бравого сержанта Джона Картера на Барзумі (Марсі), попри очевидну наукову неправдоподібність, уже у ХХІ столітті екранізував Голлівуд]. І ось цей дебют став надзвичайно успішним. Історії новоспеченого письменника про пригоди людей на Марсі, на Місяці, на Венері, про цивілізацію всередині земної кори, про джунглі з незмінним Тарзаном, про кам’яну добу, середньовіччя тощо друкували в часописах, а потому – великим накладом окремими томами під колоритними обкладинками. У 1920-30-ті в нього з’явилося безліч послідовників та наслідувачів. У загальному підсумку, Берроуз написав близько 50 романів із різних циклів, низку новел у жанрі вестерна, – усі ці твори фактично сформували напрям пригодницької фантастики, що лишається популярним і досі.
Едгар Берроуз – не професійний літератор. Свою кар’єру він починав як кавалерист (далося взнаки закінчення воєнної академії), сподіваючись знайти у військовій службі можливості для пригод й авантюр. На жаль, реальність виявилася зовсім неромантичною і навіть… нудною (у житті провінційного військового в штаті Аризона наприкінці ХІХ століття було не так багато роботи й ще менше яскравих подій). З того часу майбутній знаменитий автор встиг спробувати купу своєрідних професій: пастуха-ковбоя й продавця в Айдахо, на золотих копальнях в Орегоні, полісмена в Солт-Лейк-Сіті, клерка в чиказьких конторах, бухгалтера, комівояжера. Насправді, у 35 років, маючи дружину й трьох дітей та не маючи солідного заробітку, він лишався невдахою, не задоволеним життям. Усі його прожекти й авантюри зазнавали якщо не фіаско, то точно не тих результатів, на які він сподівався.
Так і сталося, що мріючи про значно яскравіше й більш насичене життя й зачитуючись популярними тоді pulp-журналами, Берроуз почав писати вечорами на звороті бухгалтерських бланків свою першу історію про подорож на Марс. [До речі, кінострічку про пригоди бравого сержанта Джона Картера на Барзумі (Марсі), попри очевидну наукову неправдоподібність, уже у ХХІ столітті екранізував Голлівуд]. І ось цей дебют став надзвичайно успішним. Історії новоспеченого письменника про пригоди людей на Марсі, на Місяці, на Венері, про цивілізацію всередині земної кори, про джунглі з незмінним Тарзаном, про кам’яну добу, середньовіччя тощо друкували в часописах, а потому – великим накладом окремими томами під колоритними обкладинками. У 1920-30-ті в нього з’явилося безліч послідовників та наслідувачів. У загальному підсумку, Берроуз написав близько 50 романів із різних циклів, низку новел у жанрі вестерна, – усі ці твори фактично сформували напрям пригодницької фантастики, що лишається популярним і досі.
0 Коментарі