Туве Янссон. Книги про мумі-тролів

    Класична серія фінської письменниці про істот, схожих на бегемотиків, поки що не входить у топ найулюбленіших дитячих книжок у нашій країні. Вона таки дійсно на любителя, через своєрідність мови й подвійне, навіть потрійне дно, приховане за багатьма сюжетами й персонажами. Але якщо читачі прикиплять до мумі-тролів, то вже назавжди – вони однаково викликатимуть відчуття затишку й легкого смутку та зворушуватимуть у будь-якому віці. 

    Мумі-тролі – щось на зразок колишніх домовиків, що вийшли з-за пічок людських осель та живуть власним самодостатнім життям у Мумі-долині. Їхня дружна сім’я майже ідеальна: батько – добряк і фантазер, завжди сповнений ідей, мама вирощує квіти, заварює какао та піклується про домашнє вогнище. У їхньому домі завжди повно родичів і друзів. Незалежно від зовнішнього вигляду, походження й характеру прибульців, їх охоче приймають до цієї родини, підтримують до останнього, залучають до своїх пригод й обговорень. У солодких «фентезі-книжках для найменших» завжди повно реальних подій і людей із життя самої Туве Янссон. Пошук тата й зруйнованого дому в повені перегукується з руйнацією та втратами Фінляндії в роки Другої світової війни. Комета, що летить на Мумі-долину, нагадує атомну бомбу, скинуту на японські міста. У філософі Ондатрі Янссон зашифрувала свого коханого, весілля з яким так і не вдалося. А у двох крихітках із величезною валізою – Чупслі й Тряслі – себе саму з близькою подругою. У центральному персонажі книги – Мумі-тролі – також багато рис від письменниці й ілюстраторки Туве Янссон.
    Дорослі досвідчені читачі часто вловлюють у книжках про мумі-тролів мотиви самотності, відчаю й втраченості. Для малюків же ці книжки – концентроване дитинство, у якому завжди панує любов, взаємопідтримка й добра магія, як у тому капелюсі чаклуна, знайденому Мумі-татом.