Зворушливий романтик Олександр Грін

 
    23 серпня 140 років тому народився кумир усіх відчайдушних романтиків і запеклих мрійників – письменник Олександр Степанович Грін (справжнє прізвище – Гриневський). Його життя схоже на карколомний пригодницький роман, щоправда, роман цей гіркий, драматичний, наочна ілюстрація того, як не вміє миритися з несправедливим і недосконалим світом справжній фантазер, як ламає й нищить його буденність.

     У пошуках свого професійного призначення Грін встиг попрацювати юнгою, шахтарем на залізних родовищах і золотошукачем, лісорубом, чорноробом на нафтопереробних виробництвах і в залізничному депо, театральним переписувачем, солдатом, революційним агітатором, риболовом, – і це ще не повний перелік. Його безліч разів арештовували, і це закінчувалося як гауптвахтою, так і в’язницею, сибірським засланням і навіть загрозою розстрілу.

     Він знав на власному досвіді, що таке бути забродою, дезертиром, багаторазовим втікачем із тюрем, жити за фальшивими документами, голодувати, тяжко хворіти, судитися, досягнути письменницької слави й впасти в прижиттєве забуття. Водночас, і сам нерідко «колотив» власне життя, захоплюючись азартними іграми й п’яними гульбищами, коли він, за власними ж словами, «не міг насититися; витрачав і палив себе з усіх кінців».

     Як письменник Грін унікальний. Він не схожий ні на світових класиків, ні на радянських літераторів-сучасників. Стилістику Олександра Степановича порівнювали з Едгаром По, Олександром Купріним, Михайлом Булгаковим, Робертом Стівенсоном, але однозначних паралелей так і не змогли провести. Найбільш популярні його оповідання й романи – «Пурпурові вітрила», «Та, що біжить хвилями», «Золотий ланцюг», «Блискучий світ» – презентують умовний, глибоко символічний Всесвіт, країну Грінладію (назву дав літературний критик К. Зелінський). Тут немає майже нічого фантастичного (сам письменник навіть ображався, коли його називали фантастом), зате завжди є місце пригодам, подорожам, випробуванням людської мужності, віри, душевної чистоти.

     Водночас, у творчому спадку автора знайшлося місце не лише замріяно-фентезійним історіям, а й реалістичним побутовим оповіданням, і віршованим фейлетонам, і навіть байкам. Його твори дуже атмосферні, настроєві, знаходять шлях не до кожного читача. Але численні екранізації, літературні, театральні й кінематографічні переспіви, переконують, що своє місце в письменстві Грін посів надовго й відданих шанувальників йому не бракуватиме.

     Якщо вам до душі творчість цього тонкого романтика, зверніть увагу на літературну гру до 140-річчя з дня народження Олександра Гріна «Вітрила пригод» на «Ігровому майданчику» бібліотечного сайту. Вона дозволить перевірити, наскільки добре ви пам’ятаєте сюжет і героїв твору «Пурпурові вітрила» й, загалом, життя письменника.