Енід Блайтон. Серія «5 юних вивідачів і відданий пес» («Таємниця згорілого котеджу», «Таємниця кішки, що зникала» та ін.)

 

    У другій половині 90-х юні книгомани влаштували справжній ажіотаж довкола книг цієї англійської авторки. Ще б пак! Чудово написані детективи для дітей молодшого й середнього шкільного віку рясніли цілком справжніми злочинами, мали напружений сюжет і, до всього, містили саме ту витончену атмосферу англійської провінції, яка асоціюється в нас із класичним британським детективом. 

 

    Чотири 12-13-літні підлітки – Феті, Піп, Дейзі та Ларі – й 8-річна сестричка одного з них – Бетсі – мають талант знаходити пригоди й таємниці. Їх ніби магнітом притягують закриті двері, сіамські кішки, викрадені негідниками, незрозумілі пожежі й інші подібні оказії, на які в їхньому рідному Пітерсвуді немає дефіциту. Юні слідчі охоче послуговуються засобами для перевтілення, зчезальними чорнилами й розшукують речові докази. На заваді їм може стати хіба що комічний місцевий полісмен Пішовгеть. Але з ним допомагає дати раду скотч-тер’єр Бастер (той самий відданий пес), який ще й непогано винюхує зниклі предмети.

 

    15 історій про розслідування юних нишпорок Енід Блайтон писала з 1941 по 1960-й. За цей час реалії героїв дещо змінилися, але загальне, екзотичне для нас, тло лишилося: садівники з покоївками у великих маєтках, необхідність вкладатися спати за ударом гонга, сувора батьківська догана за спізнення на післяобідній чай.

    На наших теренах книжки Енід Блайтон з’явилися в середині 90-х, завдяки одеському видавництву «Два слони». Якість видань, щоправда, була невисокою (не дивно для тих часів): м’які обкладинки й слабкий клей не дозволяли читати їх більше одного-двох разів. Прикметно, що для українських читачів публікували переклади подружжя Антона Іванова й Анни Устинової, які згодом самі стали авторами кількох захопливих підліткових детективних серій. Переклади російськомовні, такі ви знайдете й у нашій бібліотеці. Українською «П’ять юних вивідачів...», на жаль, не перекладалися.