Видатний неокласик Микола Зеров

    26 квітня 1890 року, 130 років тому, на Полтавщині народився український поет, літературний критик, перекладач античної поезії, полеміст Микола Костянтинович Зеров. Надзвичайно інтелігентна, тонка й високоінтелектуальна людина, лідер мистецького угруповання неокласиків, шанувальник високої поезії й автор прекрасних сонетів. Він перекладав Вергілія й укладав антологію римської поезії, писав передмови до класичних український авторів «Од Куліша до Винниченка», літературно-критичні статті, літературознавчі (історико-літературні) праці. Було опубліковано близько трьохсот його рецензій, оглядів, передмов, коментарів тощо (основна маса їх сьогодні зібрана, впорядкована й перевидана дослідниками).
    Одночасно з письменницькою й науковою діяльністю Микола Зеров викладав у кількох вищих навчальних закладах, а його лекції з української літератури в Київському інституті народної освіти незмінно закінчувалися оплесками та стали легендарними серед тогочасного студентства. Як і багато інших творчих людей цієї епохи, він «задихався» в нездоровій атмосфері культурного диктату, вступав у відверту полеміку з прихильниками «літературного протекціонізму» й численних привілейованих письменницьких організацій. Він прагнув здорової конкуренції в поетичному середовищі.
    На жаль, нічим хорошим такі його переконання не закінчилися. Трагічна доля видатного українця вражає не менше за обсяг його праць. За сфабрикованою справою Микола Костянтинович був ув’язнений, переживши не один допит. Зрештою, «розколовся» й зізнався в участі в терористичній організації. Був засуджений до 10 років ув’язнення, але вже незабаром без усіляких видимих причин вирок змінили на розстріл...
    Які твори він перекладав, у чому вбачав неповторність власного стилю, яким був у побуті й спілкуванні та як загинув, можна прочитати в попереджувальній довідці до 130-річчя з дня народження М. Зерова «Там, між пожовклих книг, найкращий мій клейнод…» на сайті Черкаської обласної бібліотеки для дітей.