Клайв Стейплз Льюїс. Цикл «Хроніки Нарнії» («Небіж чаклуна», «Лев, Біла Відьма та шафа», «Принц Каспіан» та ін.)

    Чарівна казка про світ чудес, дивовижних істот і простих взаємин неабияк скидається на переказ Біблії. Дослідники пояснюють це тим, що Клайв Льюїс прийняв християнство вже в дорослому віці й під впливом нещодавно засвоєної віри вклав у свою найвідомішу художню працю чимало теологічних ідей у формі, доступній дітям. Досить прозорі алюзії прослідковуються в розповіді про створення Нарнії та її загибель, жертву Аслана та саму постать Лева, що згодом усе менше скидається на тварину, в деяких озвучених персонажами думках. Водночас, це зовсім не заважає сприймати історію як дещо нове, незалежно від того, чи розділяє читач віру автора. Хоча б тому, що в сюжеті фігурує чимало язичницьких істот, запозичених із грецької міфології й казок народів Британії. Та й загалом, книга дуже елегантно й красиво показує, що є добро і зло, до яких наслідків призводять гордощі, гнів, жадоба влади, заздрість, підлота. Навіть фінал, попри позірно сумне завершення історії чарівної країни, залишає після себе світле почуття й надію.
    Голлівуд досить вдало екранізував перші за хронологією написання книги циклу. «Лев, Біла Відьма і шафа» уже багато років демонструється під час новорічно-різдвяних свят і не випадково: вічна зима, наслана підступною Відьмою, дуже пасує до холодної пори. Та досвідчені читачі знають, що читати варто весь цикл, а не лише книги, адаптовані до екрану. Саме з них можна дізнатися, звідки взялася та підступна Відьма, чому саме шафа стала порталом до Нарнії, як царювали четверо Певенсів у чарівних краях і чимало інших важливих для історії деталей.