Романтик, політик й автор несмішної комедії Данте Аліг’єрі

    За однією з версій, 21 травня на світ з’явився творець «Божественної комедії», поет, богослов, політичний діяч Данте Аліг’єрі. Оскільки сталося це 755 років тому, встановити точну дату досить складно (інші версії – 26 травня (це ж і день хрещення) та 1 червня). Звісно, книги цього автора не зовсім личать нашій категорії читачів, але він справив такий грандіозний вплив на всю світову культуру (у тому числі й масову – чого вартий тільки суперпопулярний і вдало екранізований конспірологічний трилер Дена Брауна «Інферно», ґрунтований на «Божественній комедії»), що не згадати про Данте в ювілейний для нього рік таки не можна.
    Саме завдяки таланту геніального митця, літературна італійська мова набрала багатьох модерних рис і почала охоче використовуватися іншими письменниками в художній літературі. Він першим став писати народною живою лексикою, зрозумілою сучасникам, а не заскорузлою та сухою латиною, доступною виключно нечисленному письменному класу. Рідний для Данте тосканський діалект, яким була написана «Комедія...», власне, й ліг в основу літературної італійської мови.
    В очах сучасників ця постать зіткана із суперечностей. З одного боку, Данте подарував нам незрівнянний образ досконалої жінки – Беатріче, оспіваної в прекрасних і досі популярних у романтичних натур сонетах і канцонах. З іншого богу, письменник мав законну дружину, з якою нажив трьох дітей, але яку не згадав у своїх творах і навіть не прикликав до себе у вигнання. Хтозна, можливо, причиною стало те, що рішення про цей шлюб свого часу ухвалили батьки молодят. Їх заручили, коли Данте було лише 13 років. А от сусідку Беатріче Портінарі він побачив у 9 років самостійно й миттєво закохався. Наступна їхня зустріч, якщо вірити переказам, відбулася аж за 9 років.
    Та і його «Божественна комедія» – за жанром зовсім не комедія, смішного в ній годі шукати. Насправді це гармонійний, продуманий, складний витвір мистецтва з глибокою символікою та ідеальним внутрішнім ритмом. Водночас, письменник поквитався з політичними ворогами в той єдиний спосіб, яким може мстити кривдникам людина його професії – у цьому ж таки творі, запхнувши їх у... пекло. До речі, до політичного життя свого князівства Данте долучався дуже активно. Він встрягав у численні місцеві конфлікти. Після одного з них – між партіями білих та чорних гвельфів – Аліг’єрі разом зі своєю партією білих гвельфів був вигнаний із Флоренції. Після цього поет поневірявся по всій Італії й на батьківщину більше не повернувся. Кумедно, але влада Флоренції скасувала рішення про вигнання поета з міста аж у 2008 році, через майже 690 років після смерті Данте Аліг’єрі.
    Аналіз творчості Данте та його біографії розтягнувся в літературознавстві на багато томів. Пропонуємо всім, хто володіє англійською мовою, унікальний ресурс “The World of Dante”, присвячений найвідомішому творінню письменника. Тут ви знайдете масу ілюстрацій, карт потойбіччя, музичних композицій, корисних посилань тощо.