Марина Павленко «Чи шкідливо ходити покрівлями гаражів»

    Гостросоціальна за тематикою повість про двох дітей із неблагополучної родини під майстерним пером автора перетворюється на історію про ту світлу пору життя, коли поганого волієш не помічати. Будні Ромчика й Ганнусі Сойченків не можуть не змушувати серце дорослого читача стискатися від щемкого жалю. Батько-алкоголік з аристократичним обличчям, який валяється між порожніх пляшок із сокирою й у непритомному стані. Мати, яка через тяжку працю на трьох, а то й чотирьох роботах і постійний пошук засобів до існування не може приділити малечі належної уваги. Постійний брак шкільного приладдя, зверхні погляди деяких вчителів і чужих батьків, неприязнь однокласників. Усі ці біди юні герої твору сприймають ніби між іншим, зосереджуючи увагу на приємностях, помітних лише в ніжному віці. Хіба все зло світу може завадити їм збирати на тротуарах папірці й тягти додому всіх безпритульних тваринок? Чи кататися зі снігових кучугур і вести археологічні розкопки в пошуках золота? Або бігти до бабусі з повними кишенями гостинчиків і, зрештою, стрибати покрівлями гаражів? Звісно ж, ні! Діти-читачі побачать світ очима однолітків, не зосереджуючись на «бруді», в який втягнути себе й малюків можуть лише дорослі рідні люди. А ще зрозуміють, що дешеве замурзане вбрання – не обов’язково ознака злодійкуватої чи лихої душі, іноді все якраз навпаки…