Памела Треверс «Мері Поппінс»

    Класична англійська повість-казка, неодноразово екранізована американським та радянським кінематографом. Але тільки прочитавши книгу, розумієш, що фільми зняті все-таки не більше, ніж за мотивами повісті. Насправді ж, це – трохи дивна, химерна історія про чарівну няню, яка, наче добра чаклунка, приходить у сім’ї, де діти найбільше потребують її турботи й уваги. Саме такою є родина Бенксів, на перший погляд, цілком щаслива, хоч і з певними фінансовими труднощами. Та в них є проблема, яку запросто можна назвати злободенною й зараз. Це часткова або й цілковита відсутність участі батьків у житті своїх, у цьому випадку – чотирьох (!), дітей.
    Няня ж з’являється нібито нізвідки й саме в ту мить, коли потрібна найбільше. Вона приваблива й сувора, має бездоганні манери й такий самий бездоганний вигляд. Уся ця зовнішня «накрохмаленість» і типова англійська зверхність, на перший погляд, абсолютно суперечать пригодам, які вона починає влаштовувати малим Бенксам ледь не з першого дня. Тепер кожен наступний будень наповнений такою кількістю незрозумілих і дивовижних подій, що, читаючи, мимоволі губишся, правда це або чийсь чудернацький жарт. Своїх вихованців няня навчила двом головним умінням – бачити казкове у звичайних речах і не боятися будь-яких змін, за що діти віддячують їй щирою прив’язаністю й беззаперечною слухняністю.
    Ця історія настільки ж захоплива, наскільки й неоднозначна: у когось викликає абсолютний захват фантазійними витівками педантичної няні та її родичів, а в когось – роздратування великою кількістю подій на межі абсурду. Істина в тому, що читати книгу варто й навіть необхідно не тільки дітям, а й дорослим. І робити кожному свої висновки.