Гладенький і невпевнений у собі учень молодших класів Куба має дуже мало друзів. Насправді, з ним водиться тільки однокласник Войтек, схожий на янголя із золотими кучерями, та й то – бо тренує силу волі. Зате проблем хоч греблю гати: то поруч із будинком никає підозрілий лисий дядько в шкірянці, то сестра-близнючка Войтека Аська з подружкою Міленою стежать за кожним його кроком, то батьки відправляють, замість літнього табору, до тітки в село. А ще нова вчителька Марта каже, що він «зірок з неба не хапає». І старший брат зовсім не звертає уваги через власні амурні справи. І не вдається дотриматися обіцянки дідусеві А-Ти-Хто, забравши його потворного, але дуже розумного песика Беррі, що говорить по-котячому. І корова лізе цілуватися. І… Та чи мало клопотів у майже дорослих хлопців із молодшої школи?! Щоправда, читати про них ну дуже весело, враховуючи, що Куба неабияк інтригує наприкінці кожної глави й мимохіть вибовтує нам всі свої «страшні» таємниці.
    У цих книгах – концентроване дитинство, сповнене суто малюкових фантазій і гумору (часом віриш, що оповідь і справді веде дуже серйозний парубійко років дев’яти). А ще це надзвичайно добрі історії, від яких іноді сльози навертаються на очі. Адже крізь суто хлоп’ячі пригоди прозирають дійсно гострі моменти. Коли малюки, яких виховує лише мати, намагаються знайти батька в кожному чоловікові. Або жорстокі люди кидають камені в собак. І мешканці дитячого будинку змушені підробляти й шукати когось, хто почитав би їм книжку на ніч…

0 Коментарі