Один дивакуватий художник ХХ ст. настільки не міг змиритися зі зрадою коханої, що замовив її точну копію-ляльку й усюди ходив із цим моторошним замінником. А ще до кінця життя відчував провину, що при вступі до мистецької академії комісія віддала перевагу йому, а не Гітлеру...

Яскрава зірка німецького літературного романтизму, філософ, драматург, теоретик мистецтва. Саме Фрідріх Шиллер написав текст «Оди до радості», покладеної на музику Людвігом ван Бетховеном і затвердженої гімном Європейського Союзу. Це з його п’єси «Змова Фієско в Генуї» (а зовсім не з Шекспірового «Отелло») походить крилата фраза: «Мавр зробив свою справу, мавр може йти». Якби не Шиллерові спонукання, ймовірно, Йоганн Гете ніколи не закінчив би свого «Фауста». І, звісно, не існували б неймовірні трагедії «Розбійники», «Вільгельм Телль», «Підступність і кохання», якби сам Шиллер не наважився кинути виклик осоружній справі й взятися за перо. 10 листопада виповнюється 265 років від дня народження цього геніального митця – одного з найвидатніших письменників європейської літератури.

Юна Офелія свідомо уникає людей, не цікавиться всілякими «жіночими штучками», виявляє байдужість до свого зовнішнього вигляду й життя навколишнього світу. Значно більше за суєту сучасності їй цікаве минуле речей. Адже вона Чтець – персона, наділена здатністю за доторком «зчитувати» емоції й думки людей, які брали до рук конкретну річ. Саме тому Офелія завідує місцевим музеєм і вивчає історію свого роду через предмети побуту, гардеробу, мистецтва. А ще дівчина вміє мандрувати дзеркалами, що колись відображали її непримітну особу.

Коли письменницю, перекладачку й публіцистку Урсулу Ле Гуїн питали, як вона ставиться до різного роду премій та регалій, вона відповідала, що всі форми визнання важливі вже тому, що ще зовсім недавно для жінок вони були немислимими. Пані Ле Гуїн чудово знала, про що говорила: вона від початку перебувала в невиграшній позиції, пишучи в переважно «чоловічому» жанрі наукової фантастики, який серйозні критики й літературою не називали. Крім того, вона була переконаною феміністкою й екоактивісткою, що в 60-70-і роки не додавало їй балів... 21 жовтня виповнилося 95 років від дня народження цієї видатної жінки, яка вплинула на безліч відомих письменників-фантастів і за правом вважається сучасним класиком.

Потрапити в халепу для юної Ойки (офіційно – Ольги Вернидуб) – раз плюнути. І, наче, дівчинка розумна, серед дорослих вважається вундеркіндом, але пригоди притягує завиграшки. Цього разу наміри в неї були благородні: допомогти подружці Насті. Перша красуня паралелі, найкраща танцюристка школи, а ще зациклена на своїй зовнішності й викличному гардеробі Настя опиняється в справжній небезпеці. Якісь бандити грають на її марнославстві й, здається, наміряються дівчину викрасти. Ойці не лишається нічого кращого, як піти з нею, щоб у потрібну мить покликати дорослих на допомогу.

Один із найяскравіших ювілярів цієї осені – 16 жовтня минуло 170 років від дня його народження – Оскар Вайлд прожив життя, показове в усіх значеннях. І парадоксальне, як у його цитатах. Спраглий уваги й масового захоплення впродовж усієї молодості, останні роки він провів, уникаючи людей і змінивши прізвище. Вірний ідеалам краси, він віддав серце найменш гідній особі й поплатився репутацією та здоров’ям. Здобувши популярність і захват публіки буквально в одну мить, втратив їх іще швидше...