Двоє дітей із незвичними для нашого слуху іменами Тільтіль і Мітіль живуть у родині дроворуба, частенько голодують і, загалом, не звикли до розкошів. Навіть коли заможні родини сусідів ласують тістечками, ця малеча лише грається в бенкети, уявляючи смак дорогих страв. Та, як водиться в казках, у різдвяну ніч на них чекає справжнє диво.

Уявіть, що капітан Немо та інші герої «20 тисяч льє під водою» й «Таємничого острова» існували насправді. Жуль Верн просто взяв інтерв’ю в учасників подій, а потім додав до цікавої історії дрібку вигадки, дещо прикрасивши й так фантастичні винаходи. Надалі ж усе розвивалося дуже стрімко: герої обох книг спробували продовжити дослідження Немо, створивши науково-навчальні інституції. Тільки одні робили це з повагою до боротьби індійського месника, інші ж прагнули виявити всі його таємниці, аби привласнити їх або знищити.

Це роман, наділений статусом абсолютної класики. Зразок літератури, що делікатно й, водночас, упевнено говорить про незручні соціальні проблем: расову дискримінацію й сегрегацію, насилля, гендерні стереотипи, бідність, біль дорослішання в не завжди дружньому середовищі. Твір, що став взірцевим відразу в кількох жанрах: південної готики, юридичної драми, роману виховання. Книга-лауреат Пулітцерівської премії, що лягла в основу не менш знаменитого фільму, відзначеного «Оскаром».

Вибухи, обстріли, постійна небезпека – важкий стрес для всіх живих істот, не лише для людей. Хвостаті й пернаті теж лякаються, губляться, тікають, страждають, зазнають поранень, нерідко гинуть... Дехто ж, попри все, допомагає людям пережити важкі часи, по-своєму заспокоюючи, попереджаючи про наближення загрози або навіть виконуючи бойові чи рятувальні завдання. Саме про таких пухнастиків ідеться в книгах, які сьогодні для вас оглядає бібліотекарка відділу обслуговування дітей дошкільного віку та учнів 1 – 4 класів Валентина Полторадня.

Чи не кожна людина, не пов’язана професійно зі світом мистецтва, хоча б раз у житті дивувалася, почувши ціну, за яку з аукціону пішов черговий живописний шедевр. І «дивувалася» – це ще м’яко сказано... Банан, прикріплений скотчем до стіни, коров’ячі голови у формаліні, «каляки-маляки», у яких годі роздивитися впізнавану форму, викликали в «простих смертних» цілу бурю найрізноманітніших емоцій. Гнів, роздратування, шок, огиду, скепсис і цілковите нерозуміння. Чому щось ніби намальоване двохрічною дитиною робить на артринку революцію й примушує фінансових магнатів діставати зі своїх банківських рахунків мільйони?..

Чи існує у світі краща головоломка для затятого читача, ніж класичний детектив? Коли спільно з харизматичним розслідувачем можна збирати докази, вислуховувати свідчення очевидців, досліджувати можливі мотиви злочину, а потім із блиском визначати особу лиходія. Видатна британська письменниця Агата Крісті переконливо доводить: ні, не існує! Що-що, а кримінальні історії вона вміла писати майстерно, вигадуючи щораз несподіваніші способи вбивства й шокуючи розв’язкою не тільки читачів, а й колег по перу. До 135-ліття від дня народження Королеви детективу ми підготували для наших користувачів масштабний і цікавий медіапроєкт, який запрошує зануритися не лише в літературний світ, а й у глибини світового кінематографу. До вашої уваги – бібліокіно з кримінальним присмаком «Детективні головоломки Агати Крісті».