А що як класична любовна історія насправді не про кохання, а про жіночу свободу? Сьогодні говоримо про роман Шарлотти Бронте «Джейн Ейр» – твір, який одночасно романтичний, готичний і дивовижно феміністичний для XIX століття. Роман, який входить до світового літературного канону та вважається одним із ключових творів вікторіанської доби.

Книга, що відігріває душу в смутний осінньо-зимовий період (та й узагалі, завжди, коли це потрібно). В’язка коротеньких оповідок про перші зустрічі й випадкові розмови, пошуки натхнення й внутрішнього балансу, далеку дорогу й повернення додому.

Три найкращі подружки Кіра, Ліна й Шуша спілкуються майже все свідоме життя. Вони мають один спільний ритуал: час від часу зустрічатися на гойдалках у дворі однієї з київських багатоповерхівок й ділитися особистим. Завдяки цьому, вони підтримували стосунки навіть тоді, коли в старшій школі їх розвели по різних класах. Літо після 10-го класу не мало стати винятком: канікули почалися зі звичного теплого спілкування, обміну планами й мріями. Однак час іде, люди змінюються, у процесі дорослішання інакшими можуть стати і їхні цінності. Та й чи всім особистим насправді вони готові поділитися навіть із найближчими?..

13-річна Олеся живе разом із дідусем і бабусею, ходить до школи, має хороших друзів. І ніби все в Олесі нормально, її життя – це типове життя підлітка, але в один день усе руйнується: близька й рідна людина неочікувано дізнається про страшний діагноз. Для Олесі – це величезний стрес, бо практики проживання такого негативного досвіду в неї немає. Ще й мама, яка б могла допомогти в цій ситуації, не може дати їй належної підтримки, бо вже тривалий час мешкає в США. А друзів своїми проблемами Олеся обтяжувати не хоче. Рятівним колом для дівчини стає анонімний особистий блог, у якому вона максимально відверта та ділиться всіма своїми переживаннями. Проте цей «віртуальний психолог» не може розрадити, обійняти та заспокоїти. Дівчині потрібна реальна людина, рідна душа, яка вислухає, зрозуміє та дасть слушну пораду. Й Олеся зустрічає таку людину...

Неймовірно ерудованій, але дещо неорганізованій і незграбній Гаррієт Меннерс лише 15 років. Її рідна мати померла, ще коли Гаррієт була маленькою, але мачуха-юристка Аннабель цілком непогано контролює її життя (що не завадить за наявності інфантильного й недисциплінованого батька). Попри те, що в школі дівчину відверто не люблять і навіть цькують, вона має віддану подругу Нат й особистого сталкера – закоханого в неї ґіка Тобі. Власне, саму Гаррієт теж називають ґіком, і нам вона не раз заявляє, що її така характеристика цілком влаштовує. Але не все так просто...

У житті 16-річної Пенні постійно відбуваються якісь курйози. То вона обливається чимось у громадському місці, то видає якісь дивні неприємні звуки чи говорить дурниці хлопцеві, який їй подобається, або ж просто ніяковіє в його присутності, то привселюдно осоромлюється й «прославляється» в усіх соцмережах. Ще й із подругою останнім часом у неї зовсім зіпсувалися взаємини. Не життя, а якась суцільна катастрофа! Пенні вважає себе найнезграбнішою особою у Всесвіті, комплексує через своє руде волосся та періодично страждає від панічних атак.