Олена Рижко «Мишоловка»

    Справи всіх старшокласників у звичайному шкільному колективі летять шкереберть. Гліба підступно розвели дівчата. Рита, намагаючись йому сподобатись, наробила дурниць. Влада поглинули заздрощі. Юля закохалася у свого вчителя. А найбільше дісталося Торі: заставши свого хлопця з іншою дівчиною, бідолашна не знала, як жити далі. Реальність кинула жорстокий виклик, і Торі у відповідь махнула на все й усіх рукою. Для чого терпіти неприємний світ, коли стільки крутого й комфортного є в інтернеті?..

    А тут ще й новий знайомий нагодився. Він так багато знає про неї, випереджає її думки й бажання. Його зухвалість вабить. Те, що йому двадцять п’ять, викликає інтерес. Бажання його побачити знесилює. А який нік у нього – Фенікс! Її нік теж загадковий – Енігма. Торі якомога швидше бажає зустрічі з ним, але кожного разу її щось зупиняє, наче сама доля каже: «Не йди». Але Торі глуха до натяків долі, тож вона нарешті побачить Фенікса, і в них відбудеться все. Кожен крок коридором готелю вестиме її до краху ілюзій, зіткнення з небезпекою й до вбивчого прозріння: це – мишоловка.

    Ця історія правдиво й гостро обігрує тему кібербулінгу та неприємностей в інтернеті, дуже популярну зараз. Часто в соціальних мережах ми можемо розмовляти з невідомими для нас людьми, навіть не знаючи, хто він чи вона є насправді. Багато хто впускає чужинців у свою душу, лише тому що самому морально погано, хочеться виговориться. І часто така необачність веде до небезпеки.

    Проблеми героїв, сучасний стиль викладу, сленгові слова миттєво зчитуються підлітками, на яких ця книга й розрахована. Олена Рижко відтворює одну з можливих моделей поведінки зрадженої дівчини-підлітка, показує один із можливих варіантів пастки, яких так багато в соцмережах та інтернеті. Прочитати «Мишоловку» варто вже для того, щоб подивитися на звабливу віртуальну сторону життя, яка за ширмою взаєморозуміння й заспокоєння нерідко ховає не благі наміри.