«Американський Толкін», автор мегапопулярної кривавої фентезі-франшизи Джордж Мартін

    Слабкістю до епічних батальних сцен, інтриг серед знаті й простолюду, а також високої смертності власних персонажів славиться Джордж Мартін. 20 вересня йому виповнюється 75 років. Він повний енергії, продовжує створювати бестселери й сьогодні досі дуже популярніший. А все завдяки серії книг «Пісня льоду та полум’я», яку він розпочав у 1996 році романом «Гра престолів». Назва «первістка» у тому, що спочатку мало бути трилогією, а зараз має вже 6 закінчених історій, була перенесена на серіал каналу НВО. Здебільшого саме завдяки масштабній екранізації з дорогими костюмами й декораціями, характерними акторами (більшість із них після цього шоу прокинулися знаменитими) й великою кількістю зіркових фанатів Джордж Мартін став відомий по всьому світу.

    Ймовірно, віддані поціновувачі фентезі й конвентів типу Comic-Con чули про цього автора й раніше. Він почав здобувати авторитет у письменстві ще наприкінці 70-х – у першій половині 80-х років: здобув кілька престижних премій Г’юґо за оповідання «Шлях хреста і дракона», повісті «Піщані королі» та «Пісня про Лію», його оповідання почали друкувати в серйозних часописах, що спеціалізуються на науковій фантастиці. Його активно підтримував відомий фантаст Роджер Желязни. Друг-письменник Гарднер Доуз назвав роман «Марення Февра» «найкращим із того, що написано про вампірів». Однак один невдалий роман спричинив низку відмов у видавництвах для наступних його творінь, тож Мартіну довелося вирушити в Голлівуд у якості сценариста.

    Ні, без роботи він і так би не лишився, ще на початку кар’єри вдало поєднував письменництво з викладанням журналістики в коледжі для дівчаток. Однак він мріяв, щоб саме перо принесло йому статки. Кумедно, але заробляти мистецтвом слова Джордж Мартін почав ще в дитинстві: він вигідно продавав свої жахливі й вигадливі історії однокласникам. Бізнес був успішним, доки один із покупців не почав мучитися нічними кошмарами через історії про чудовиськ. Мама цього «вигідного клієнта» пожалілася батькам Мартіна, тож останньому довелося ховати свої шедеври подалі від сторонніх очей.

    Головне на сьогодні літературне «дітище» Джорджа Мартіна – «Пісня льоду й полум’я» – не завершене й продовжує писатися. На створення цієї заплутаної історії автора надихнули багато історичних і фентезійних книг, списками яких він люб’язно ділиться з фанами. Одна з них, скажімо, серія «Прокляті королі» Моріса Дрюона про реальні династії французьких середньовічних правителів. Епопея, до слова, не менш кривава, ніж «Гра престолів». Та на жорстокість, інтриги й розпусту на фоні похмурих середньовічних пейзажів зараз є неабиякий попит. Читачів не відлякує навіть «фішка» автора несподівано вбивати значущих персонажів у розпал подій (де він цьому навчився, письменник однозначно не каже. За одним з інтерв’ю, «підгледів» у кінострічці Гічкока «Психо»).

    Підтримувати популярність літературного й екранного серіалу письменникові та кінобосам допоміг приквел «Гри престолів» (саме її ми умовно включили в список завершених історій циклу) «Вогонь і кров». Опублікований у 2018 році перший том про правління династії Таргарієнів у Вестеросі отримав своє екранне втілення у 2022-му, і моментально здобув глядацький успіх. Не дивно, що серіал тут-таки продовжили на другий сезон, і на розв’язання всіх «підвішених» Мартіном сюжетних ниток в обох часових лініях стали чекати зі ще більшим ентузіазмом.

    Сам Мартін, захопившись темою, почав колекціонувати середньовічні мініатюри. Він може собі дозволити не тільки це: прибутки від серії настільки великі, що Джордж Мартін зайнявся благодійністю. Наприклад, допомагає вовчому притулку. А ще розвиває інфраструктуру міста Санта-Фе, де вже давно мешкає з дружиною.