Містифікатор, любитель розіграшів й автор бравого Швейка Ярослав Гашек

    Майстром сатиричної прози вважається також чеський літературний геній Ярослав Гашек, який народився 30 квітня 140 років тому. Щоправда, гумор у нього був специфічним. Не даремно й сьогодні, попри неофіційний титул одного з основних стилістів сучасної чеської мови (поряд із Карелом Чапеком), значна частина національної інтелігенції його не визнає. В основному, тому що в найвідомішому романі Ярослава Гашека «Пригоди бравого вояка Швейка» (власне, саме за цією книгою його знають і поважають у світі) дуже багато так званих «казармених» жартів, розмовної й відверто просторічної лексики.

    Та значно більше чехів визнають цього автора національним літературним символом. За допомогою образу хитруватого недоумка Швейка, готового буквально виконувати кожен, навіть найбезглуздіший наказ, гостро висміюється державна влада, армія, суспільні негаразди, глупство деяких начальників, недоліки людської природи загалом. Сам Швейк вважається своєрідним блазнем, насправді проникливим і мудрим, здатним продемонструвати системі всю її абсурдність і гротеск. Не випадково цього персонажа ставлять в один ряд із Санчо Пансою, Тілем Уленшпігелем і Фігаро. А деякі його цитати давно стали звичними для чехів крилатими висловами, уже навіть і не пов’язаними в загальній свідомості з першоджерелом. Переклад історій про нього настільки складний (за рахунок численних двозначностей), що беруться за нього лише найкращі. Серед українських перекладачів, наприклад, були Остап Вишня й Степан Масляк.

    Сама особистість Ярослава Гашека також дуже колоритна. Він був відомим містифікатором, любителем розіграшів, а ще емоційно нестабільним п’яницею. За життя встигнув написати понад 1,5 тисячі оповідань, гуморесок, п’єс, романів і повістей для дітей. Про нього існує безліч літературних анекдотів (частину вигадав він сам). Як-от історія про зареєстровану ним Партію поміркованого прогресу в межах законності, що в 1911 році балотувалася в чеський парламент. Виборцям обіцяли захист від землетрусу в Мексиці, кишенькові акваріуми й націоналізацію двірників.

    Коли Гашек хотів назбирати грошей на весілля з першою дружиною, то влаштувався редактором у місцеву газету про тварин. Там він встигнув понаписувати стільки вигадок про неіснуючі біологічні види, що фахівці із зоології засипали редакцію безліччю обурених листів. Певна річ, горе-фантазера зрештою вигнали з видання. Іншими словами, біографія автора не менш цікава, ніж у його прославленого героя Швейка – не випадково чимало реальних історій із життя Ярослава Гашека в роки Першої світової війни можна відшукати в цьому недописаному романі.