Чого тільки не вміли наші славетні пращури – запорозькі козаки! Битися швидко й однаково вправно всіма видами зброї. Підкрадатися до ворога нечутним і ставати невидимим, розвідуючи важливу інформацію. Керувати човнами, вражати своєю обізнаністю, витривалістю, силою. А таємничі характерники, до всього, розуміли мову тварин і рослин, керували вовками (а то й самі перекидалися на цих хижаків), могли без ліків зцілити себе та бойових побратимів. І найвидатнішим характерником з-поміж усіх був Іван Сірко – легендарна особистість, гроза ворогів, беззаперечний авторитет для козаків. 

    Перша книжка дилогії про цього видатного кошового перенесе вас на початок ХVII століття й повідає про перші три семиріччя з життя Івана Половця (у цій історії саме таке прізвище він мав, доки не став Сірком). З одного боку, Марія Морозенко робить цього парубка ближчим до нас, адже, як і у всіх, у нього було дитинство, непорозуміння з батьками й односельцями, перші розчарування в людях і долі, перше кохання, перша тварина-вихованець. 

    З іншого боку, авторка ще більше міфологізує й без того моторошно-надприродну постать Івана Сірка. Уже при народженні немовля, яке з’явилося на світ одразу із зубами й одночасно зі смертю повитухи, стало ворогом усього села, «бісовим поріддям», проклятим убивцею. Лише мужність батька врятувала хлопця від розтерзання натовпом. Далі – більше. На шляху дитини, народженої тричі, явиться цвіт папороті, школа дивовижної відьми Роди, протистояння заздрісникам, змагання характерів із дорослими січовиками, смерть друга, пошуки скарбів в Олешківській пустелі, перші зізнання найпрекраснішій дівчині на світі... 

    Пригоди Сірка захоплюють, дивують, інтригують. 21 рік – це ще так мало, тим більше, що цей герой ще не зустрівся з яничарами й не прославив Запорізьку Січ на весь світ. Як же він став настільки відомим? Дізнаємося вже з другої книги.

0 Коментарі